Упродовж десятиліть Росія постачала зброю в Китай. З 2001 по 2010 роки щороку в середньому на 2 мільярди доларів, а в 2015 році – на цілих 7 мільярдів доларів. Тепер ситуація змінилася, пише The Economist.
Під час провального вторгнення в Україну Росія втратила понад 9400 одиниць техніки, зокрема і понад 1500 танків. Крім того, їй катастрофічно бракує боєприпасів. Америка заявляє, що має дані розвідки, які свідчать про те, що Китай розглядає можливість постачати Росії зброю. Це може змінити хід війни, а також спровокує глибшу кризу у відносинах Китаю з Америкою та Європою.
Росія з перших місяців війни неодноразово зверталася до Китаю з проханням про зброю. Китай неодноразово відмовлявся, надаючи лише нелетальну допомогу, таку як шоломи, і предмети подвійного призначення, зокрема деталі літаків. Американські офіційні особи публічно не розкривали подробиць того, що, на їхню думку, планує Китай. Але 23 лютого німецький журнал Der Spiegel заявив, що російські збройні сили ведуть переговори з китайською компанією Xi'an Bingo Intelligent Aviation Technology про придбання 100 ударних безпілотників. Росія використовує такі безпілотники як на передовій, так і для регулярних ударів по енергомережі України.
Через день після повідомлення Der Spiegel Washington Post цитувала американських чиновників, які заявили, що Китай розглядає можливість відправки снарядів — найсмертоноснішої зброї війни. І Росія, і Україна використовують у своїх артилерійських знаряддях радянські снаряди калібру 122 мм і 152 мм і шукають старі запаси по світу. Але в Росії не вистачає друзів. Вона вже вибрала вщент білоруські склади, ще частину надала Північна Корея, проте вона побоюється виснаження власного арсеналу, а Іран мало що може дати.
Китай має потрібні боєприпаси. Про обсяги та якість його запасів відомо небагато, говорить Лонні Хенлі, колишній співробітник Розвідувального управління Міноборони Пентагону, однак їх напевно вистачило б, щоб запобігти загрозливій кризі в Росії. Це мало б велике значення для конфлікту, у якому виснаження є критичним фактором в то час, як оборонна промисловість обох сторін прагне наростити виробництво.
Пекін має достатньо ваги, щоб схилити шальки терезів. Це четвертий у світі експортер зброї. Вісім китайьких фірм входять до останнього рейтингу 100 найкращих збройових компаній світу, складеного Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру, а сім увійшли до двадцятки найкращих, поступаючись лише Америці. За останні роки продажі провідних компаній Китаю значно зросли.
Війна може також дати Китаю можливість перезавантажити та збалансувати свої оборонні відносини з Росією. Упродовж багатьох років він імпортував російські військові технології, переробляючи значну частину з них, щоб виготовляти репліки. У період з 2017 по 2021 рік 81% оборонного імпорту надходило з Росії, включаючи двигуни для новітніх китайських винищувачів-невидимок.
«Тепер у Китаю є шанс стати відносно рівноправним промисловим партнером для російської оборонної промисловості», — вважає Майкл Раска зі Школи міжнародних досліджень Раджаратнама в Сінгапурі.
Замість того, щоб просто надсилати базовий комплект, Китай міг би допомогти Росії обійти західні санкції, надсилаючи високотехнологічні компоненти для безпілотників, крилатих ракет та іншої високоточної зброї. Раска припускає, що в обмін Китай може захотіти технології для РД-180, російського ракетного двигуна, який використовується для космічних запусків (і потенційно балістичних ракет). Технології підводних човнів і реактивні двигуни також були б привабливим доповненням.
Однак Китай розривається: з одного боку він не хоче бачити Росію приниженою на полі бою, не в останню чергу від американських ракетних систем і європейських танків. За кілька тижнів до вторгнення Росія та Китай святкували свою «безмежну» дружбу. Комусь у Пекіні може також сподобатися ідея перенаправити американську енергію в Європу, а не в Індо-Тихоокеанський регіон.
Однак, з іншого боку, Пекін має причини для стриманості. За словами джерела видання, Китай роздратований Кремлем через те, що дискусії щодо продажу зброї були оприлюднені та підхоплені Америкою. Китай хотів, щоб будь-яка його підтримка залишалася в таємниці. Пекін усвідомлює, що підтримка військової кампанії Росії підірвала б його претензії на статус нейтрального посередника – одностороння китайська мирна ініціатива, опублікована 24 лютого, була відхилена союзниками України. Це також ще більше отруїло б відносини з Америкою та спровокувало б негативну реакцію в Європі. Лінда Томас-Грінфілд, представник США в ООН, і Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із зовнішньої політики, попередили, що летальна допомога стане перетином «червоної лінії».
Наразі Китай обережний. За словами Борреля, Ван І, головний дипломат Китаю, сказав йому на зустрічі 18 лютого, що Китай «не постачатиме зброю Росії». Звичайно, Ван традиційно стверджував, що Китай не надсилає зброю країнам, які перебувають у стані війни.
«Я не очікую великої ініціативи з боку Китаю щодо надання зброї Росії», — заявив 24 лютого Джо Байден. Якщо становище Росії на полі бою буде виглядати відчайдушним навесні чи влітку — коли Україна сподівається розпочати наступ — така стриманість зазнає сильного тиску.