На перший погляд, прийняте Бундестагом ФРН рішення на користь "Північного потоку-2" має дію тільки на території Німеччини і для Німеччини. Однак насправді воно створює нищівної сили правову колізію, яку зможуть надалі використовувати прихильники співпраці з РФ. Про це у своїй статті для DT.UA пишуть експерти Центру глобалістики "Стратегія XXI".
На їхню думку, своїм рішенням німецькі депутати фактично вибивають грунт з-під ніг у законодавчих ініціатив, які спрямовані на стримування російського проекту.
"Внаслідок внесених Бундестагом змін до закону, виглядає так, що "Північний потік-2" виводиться з-під дії оновленої ЄС Газової директиви. Німецьке законодавство вивищується над європейським. Це можна тлумачити так, що проєкт вважається вже виконаним з моменту здійснення інвестиції, тобто до 23 травня поточного року, коли в ЄС остаточно було прийнято оновлення директиви. Тобто, якщо йти за цією квазіюридичною логікою, то директива ЄС може бути застосована до "Північного потоку-3", але аж ніяк до другого, бо інвестори вже витратили гроші і тепер ніхто не вправі перешкоджати їхньому бізнесу, бо ж вони мають повернути свої капіталовкладення. Жодні резони енергетичної безпеки, безпеки постачань, корупцієгенності, мовляв, не мають переважної сили. Гроші - понад усе, інвестиція має бути захищена, усе інше - дискримінація бізнесу. Це лише одне з тлумачень. Є й інші. Загалом можна констатувати, що різнотлумачення залежить від того, хто тлумачить - прибічник чи противник російських потоків.", – пишуть автори.
При цьому навіть в самому Бундестазі знайшлися сили, які активно протестують проти таких кричущих поступок Росії. Однак їхня думка у розрахунок не приймається, а в уряду Ангели Меркель власної яскраво вираженої політики немає.
"Фракція "Союз 90/Зелені" в Бундестазі заявляла, що внесені поправки містять "істотні зміни на користь "Газпрому". Критики "Північного потоку-2" в Німеччині звинувачують уряд А.Меркель у відсутності чітких заяв щодо внесених змін у законодавство, а також у зраді інтересів східних партнерів і принципів солідарності та єдності ЄС. Також лишається незрозумілою роль урядового уповноваженого з питання транзиту газу через Україну Георга Графа Вальдерзее, який тільки що й встиг ознайомитися з позицією "Газпрому" щодо цього", – зазначають фахівці.
13 листопада Бундестаг підтримав закріплення газової директиви Євросоюзу в німецькому законодавстві з поправками, які дозволяють вивести частину російського газопроводу "Північний потік-2" з-під дії правил Третього енергопакету ЄС. У відповідь польська державна нафтогазова компанія PGNiG пригрозила Німеччині судом, якщо Берлін не імплементує газову директиву ЄС в повному обсязі.
30 жовтня Данія дозволила будівництво "Північного потоку-2". Газопровід пройде на Південний Схід від острова Борнхольм. Данія була останньою європейською державою, яка блокувала будівництво газопроводу в своїх територіальних водах.
15 квітня Рада Європейського Союзу затвердила європейську газову директиву з урахуванням внесених поправок, яку в перспективі буде поширено на "Північний потік-2". Директива поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн, що не входять до Співдружності. Так, частини трубопроводів, що йдуть з третіх країн, прокладені по території Євросоюзу (зокрема внутрішніх водах), повинні відповідати вимогам, які застосовуються до внутрішніх трубопроводів.
Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку-2" має бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки можливі, але тільки зі схвалення Єврокомісії.
Морський газопровід "Північний потік-2" потужністю 55 млрд куб. м на рік має бути прокладено від компресорної станції "Слов'янська" у Кінгісепському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини. Засновником і власником контрольного пакета акцій акціонерного товариства "Північний потік-2" є російський газовий монополіст "Газпром".
Детальніше про відносини між РФ, Німеччиною і Францією, "Північний поток-2" та його зв'язок із нормандським форматом читайте в матеріалі експертів Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, Оксани Іщук, Віталія Мартинюка та Ігоря Стукаленка "Нормандська перегазовка по-кремлівськи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".