Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що мовний закон потребує перегляду. Таку думку він висловив в інтерв'ю виданню "Главком".
"Проблема дійсно є, і станом на сьогодні ми її не врегулювали. Дуже багато людей у нас в країні розмовляють різними мовами, і інтереси всіх мають бути враховані... Думаю, так", - відповів він на прохання журналіста дати чітку відповідь, чи треба вносити зміни до закону.
Аргументуючи власну позицію, Разумков зазначив, що як політик не повинен думати про те, як його слова будуть сприйняті суспільством, а "розуміти – об'єднає це українське суспільство чи ні".
На зауваження журналіста про те, що перегляд закону може роз'єднати українців, спікер парирував, що роз'єднуватиме нібито не перегляд, а політики, які "здіймуть ґвалт" з цього приводу.
"Саме політики намагаються заробити бали не тільки на мові, а й на інших аспектах. Без цього було б знято багато проблем", - додав він.
Говорячи про концепцію фракції "Слуга народу", Разумков зазначив, що єдиної думки щодо "мовного питання" у монобільшості немає.
"Фракція в цьому випадку досить різноманітна. Від надто радикально налаштованих на захист української мови депутатів до тих, хто буде займати абсолютно протилежну позицію. Ви це самі бачите. Але більша частина, мені так здається, буде дотримуватися саме центристської позиції, і в цьому питанні так само", - зазначив спікер.
Конкретизувати, як саме можна "стати посередині" у цьому питанні, він не став.
Зазначимо, у команді президента Володимира Зеленського досі не визначилися з власною мовною позицією. Так, спікер Разумков під час президентської кампанії розмовляв виключно російською, а заступник голови Офісу президента України Юрій Костюк вважає російську "конкурентною перевагою" українців.
У квітні 2019 року Верховна Рада прийняла закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ним передбачено, зокрема, посаду мовного омбудсмена. Донедавна ним була Тетяна Монахова.
А згідно із законом "Про освіту", всі російськомовні школи України з вересня 2020 року перейдуть на українську мову навчання. А школи з мовами нацменшин, які відносяться до мов Європейського Союзу, з вересня 2023 року. Однак учні таких шкіл продовжать вивчати рідну мову та літературу.