Верховна Рада ухвалила в цілому закон №3087-д “Про Бюро економічної безпеки України”. Документ в цілому підтримали 242 депутата.
Фракції голосували так:
- "Слуга народу" - за - 201, проти - 0;
- ОПЗЖ - по - 0, проти - 7;
- "Європейська солідарність" - за - 0, проти - 23;
- "Батьківщина" - за - 0, проти - 0;
- "За майбутнє" - за - 3, проти - 0;
- "Голос" - за - 16, проти - 0;
- "Довіра" - за - 17, проти - 0;
- позафракційні - за - 5, проти - 0.
Закон визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Бюро економічної безпеки України. Згідно з документом, бюро буде правоохоронним органом, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, які загрожують життєво важливим інтересам України. Також Бюро економічної безпеки має запобігати вчиненню таких злочинів у майбутньому.
Окрім того, закон визначає:
- завдання та повноваження Бюро економічної безпеки України;
- контроль за його діяльністю;
- правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України;
- основи його співпраці з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами.
Ухвалений закон передбачає, що у Службі безпеки України повинні закрити так зване управління “К” – Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, яке розслідує економічні злочини. При цьому управління має припинити своє існування не чекаючи початку роботи Бюро економічних розслідувань.
Згідно із законом, Бюро економічної безпеки має стати єдиним правоохоронним органом, який матиме право розслідувати економічні злочини. Винятком будуть лише злочини, які розслідує Національне антикорупційне бюро. Так, після створення БЕБ в Україні має зникнути податкова міліція, економічні підрозділи Нацполіції та СБУ. Крім того, законопроект розділяє сервісну та правоохоронну функції.
Детективи, які працюватимуть у новому органі, збиратимуть аналітичну інформацію щодо відповідних правопорушень, а також вестимуть оперативно-розшукову діяльність як й інші силові структури.
Заплановано, що в Бюро економічної безпеки працюватимуть 4 тисячі працівників. Очільником органу буде директор. Його обиратимуть на відкритому конкурсі, а призначатиме керівника БЕБ уряд. При цьому в першому читанні законопроекту пропонувалося, аби директора Бюро економічної безпеки на 5 років призначав президент, а обирала його - конкурсна комісія.
У тексті закону йдеться про те, що директор Бюро економічної безпеки кожного року, але не пізніше 1 березня, звітуватиме перед парламентом та урядом про діяльність контролю. Водночас кожного кварталу Бюро має публікувати звіт про роботу на власному сайті.
Для того, аби запобігти проявам корупції, у центральному управлінні БЕБ мають створити підрозділ внутрішнього органу. Він же й реагуватиме на подібні порушення в середині структури.
Нагадаємо, у вересні 2019 року уряд Гончарука продовжив повноваження податкової міліції – правоохоронного органу, за ліквідацію якого Верховна Рада проголосувала ще у 2016 році. У відповідній постанові йшлося про те, що податкова міліція ДФС продовжує виконувати свої функції до запуску нового органу з боротьби з фінансовими злочинами. Очікувалося, що цим органом стане Бюро фінансових розслідувань.
Своєю чергою Верховна Рада в жовтні 2019 ухвалила у першому читанні законопроект про Бюро фінрозслідувань. Однак, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики не рекомендував депутатам приймати у другому читанні відповідний документ.
Докладніше про новий орган і його повноваження читайте в матеріалі Олега Гетмана "Створення Бюро економічної безпеки України - позитив чи чергове ускладнення?"в ZN.UA.