Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №4530 “Про парламентську службу”. За документ проголосував 301 народний депутат.
“Метою ухвалення законопроекту є визначення особливостей правового регулювання парламентської служби та правового статусу парламентських службовців для дієвої та ефективної роботи Апарату із забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів”, - йдеться у пояснювальній записці.
Так, у першому розділі містяться визначення загальні засади діяльності парламентської служби. Зокрема, наведено поняття парламентської служби. Також визначено сфери дії документу, що включає парламентських державних службовців, працівників парламентської патронатної служби, парламентських працівників, які виконують функції з обслуговування. Крім того, документ визначає принципи діяльності парламентських службовців, посади парламентської служби тощо.
У другому розділі йдеться про управління парламентською службою. Зокрема, законопроект пропонує визначити такі складові системи управління парламентською службою як:
- Верховну Раду України, голову парламенту, комітети Верховної Ради, голів парламентських комітетів; керівника апарату;
- комісію з питань добору парламентських державних службовців категорії “А”;
- комісію з питань добору парламентських державних службовців категорій “Б” і “В”;
- службу управління персоналом апарату.
У розділі визначаються повноваження кожного суб’єкта управління парламентською службою.
Третій розділ законопроекту стосується вступу на парламентську службу. Вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад парламентської державної служби, складаються із загальних та спеціальних. У пояснювальній записці вказано, що характерною особливістю парламентської служби є коло суб’єктів, які визначають спеціальні вимоги, а саме:
- для кандидата на посаду керівника апарату спецвимоги визначає голова Верховної Ради;
- на посади першого заступника, заступників керівника апарату – очільник апарату за погодженням з головою парламенту;
- на посади керівників структурних підрозділів (крім керівників секретаріатів комітетів) – керівником апарату;
- на посади керівників секретаріатів комітетів – керівником апарату за погодженням з головою відповідного комітету;
- на інші посади парламентської служби – керівником апарату за поданням керівників відповідних структурних підрозділів.
“Описані норми розвивають конституційні приписи щодо ролі голови Верховної Ради України в організації роботи Верховної Ради України, а також ролі комітетів Верховної Ради України. Проведення конкурсу, оформлення та оприлюднення його результатів також відображає окреслену специфіку управління парламентською службою”, - йдеться у пояснювальній записці.
Четвертий розділ регламентує питання службової кар’єри парламентських державних службовців. Зокрема, документ пропонує запровадити можливість просування парламентського державного службовця по службі, яке здійснюється з урахуванням його професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади парламентської державної служби наступної підкатегорії в межах однієї категорії “Б” або “В”. Також просування пропонується здійснювати шляхом зайняття парламентським державним службовцем, який обіймає посаду найвищої підкатегорії категорії “В”, посади найнижчої підкатегорії категорії “Б”. Також законопроект визначає особливості підвищення рівня професійної компетентності парламентських державних службовців. В одній зі статтей розділу йдеться про те, що відкритість парламентської служби та зацікавлення молодих кадрів до роботи в апараті здійснюється через стажування молоді.
П’ятий розділ регулює питання фінансового забезпечення діяльності парламентської служби.
У пояснювальній записці вказано, що особливостям дисциплінарної відповідальності парламентських державних службовців присвячений розділ шостий. На розвиток положень про систему управління парламентською службою у цьому розділі також відображено роль голови Верховної Ради, парламентських комітетів Верховної Ради, а також комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно парламентських державних службовців, які обіймають посади парламентської державної служби категорії “А”.
Сьомий розділ стосується припинення парламентської державної служби та гарантій прав парламентських державних службовців у зв’язку з припиненням парламентської служби.
Особливості парламентської патронатної служби окреслені у восьмому розділі законопроекту, а службової діяльності парламентських працівників, які виконують функції з обслуговування – у дев’ятому.
У десятому розділі законопроекту йдеться про прикінцеві та перехідні положення, необхідні для якісної реалізації законодавчої ініціативи.
Нагадаємо, під час сьогоднішнього засідання народні депутати також планують розглянути законопроект про створення в Україні Бюро економічної безпеки.