Верховна Рада ухвалила проект постанови №4104 “Про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі”. За документ проголосували 239 народних депутатів.
Так, народні депутати визначили представниками Верховної Ради:
Олену Бусол – старшу наукову співробітницю, завідувачку кафедри спеціально-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, доктора юридичних наук (за згодою);
Андрія Гуджала – керуючого партнера адвокатського об’єднання «ГуДеГ» (за згодою);
Олексія Дрозда - начальника відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ, доктора юридичних наук, доцента (за згодою);
Катерину Коваль – першу заступницю голови Союзу юристів України (за згодою);
В’ячеслава Навроцького - професора кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професора кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
Богдана Романюка – професора кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидата юридичних наук, доцента (за згодою);
Євгена Соболя - завідувача кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктора юридичних наук, професора (за згодою).
Зазначимо, що в Європарламенті були дуже стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Верховній Раді України за кандидатів до конкурсної комісії з відбору глави САП, яким не вистачає доброчесності та антикорупційного досвіду. Україна вказали на те, що затвердження таких кандидатів - це ризик для підтримки ЄС і МВФ.
Нагадаємо, 21 серпня Назар Холодницький подав у відставку з посади керівника САП. Згідно із заявою, Холодницький пішов за власним бажанням. При цьому його в цілому звільнили з органів прокуратури.
До того ж, без керівника може залишитись Національне антикорупційне бюро – 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника. Сам директор НАБУ у відставку не збирається, втім, суперечки щодо подальшої долі керівництва бюро точаться досі.
У свою чергу Посли країн “Великої сімки” (G7) виступили за прозору та політично нейтральну процедуру відбору очільників антикорупційних органів в Україні.
У свою чергу посол ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що політично заангажоване голосування за конкурсну комісію може призвести до призупинки або скасування безвізу між Україною та ЄС. «Велика сімка» (G7) кілька разів заявляла, що це ставить під питання західну фінансову та політичну допомогу Україні.
Втім, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба стверджує, що не отримував щодо цього жодних «жовтих» чи «червоних» сигналів від західних партнерів.
Докладніше про те, як групи Коломойського, Авакова і Медведчука поставили президента Зеленського на розтяжку в питанні звільнення директора НАБУ, читайте у статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний цугцванг Зеленського». Як ЗеКоманда провалила ревізію керівництва органів досудового розслідування і прокуратури - в матеріалі автора «Правоохоронці голого ЗеКороля» для ZN.UA.