Москва стала несподіваним союзником України в просуванні по шляху євроінтеграції. Про це у своїй статті для DT.UA пише Василь Філіпчук.
"Ще один - два таких інформаційно-торговельних натиску, і противників вступу України в Євросоюз в ньому вже не залишиться... Якщо одного дня Україна стане членом ЄС, то цілком обґрунтовано орден за це можна буде вручити президенту Російської Федерації Володимиру Володимировичу Путіну. Його внесок у справу підтримки євроінтеграційних прагнень нашої держави важко переоцінити", - вважає автор.
Як нагадує Філіпчук, минулого тижня президент Росії озвучив довгострокові плани щодо України. "Ви знаєте, що б не відбувалося, і куди б Україна не йшла, ми все одно колись і десь зустрінемось. Тому що ми - один народ. І як би на те, що я зараз сказав, ні сердилися націоналісти з обох сторін, насправді воно так і є", - заявив Путін у переддень саміту Великої двадцятки.
У цьому контексті зрозуміла пропаганда Митного союзу, який у відповідності з базовими концепціями міжнародної економічної інтеграції, є рівнем, з якого інтеграція починає набувати незворотного характеру. Країни, вступаючи в Митний союз, віддають значну частину свого суверенітету, вагому частку прямих доходів у бюджет (у випадку України - це третина держбюджету) в руки наддержавних органів. Від Митного союзу до економічного, валютного і політичного - рукою подати.
Після цього не пройде і ще одного президентського терміну, як Путін зможе увійти в російську історію як черговий збирач руських земель. "Бути поруч з Іваном Грозним, Петром Великим або Йосипом Сталіним - хіба не гідна мета для справжнього державного діяча?" - укладає автор.
Докладніше читайте в матеріалі Василя Філіпчука "Примус до євроінтеграції" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn
Читайте також:
Угода про асоціацію з ЄС: чи так вже необхідно?
Заявка на членство в ЄС: строки й варіанти для України
Як не заблукати між панукраїнським імперіалізмом і єврокритицизмом