Російські ЗМІ 4 березня повідомили, що очільник Кремля Владімір Путін прийняв рішення про звільнення українського військовополоненого, етнічного угорця, раніше мобілізованого до лав ЗСУ. Зазначається, що міністр закордонних справ і зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сіярто, який прибув до Москви для переговорів про постачання енергоносіїв, "забере його із собою".
Напередодні візиту Сіярто прем'єр-міністр Угорщини Орбан та Путін мали телефонну розмову, де було згадано про двох полонених.
"Мною прийнято рішення звільнити двох осіб. І ви зможете, як і просив прем'єр-міністр, забрати їх з собою прямо в літак, на якому ви сюди приїхали, і на якому ви повернетеся до Будапешта", — сказав Путін.
Йшлося, зокрема, про військовополоненого Альберта Романа, який нібито служив у 14-й бригаді ВСУ і здався у полон росіянам на Покровському напрямку через деякий час після того, як його мобілізували. У полоні йому дали можливість звернутися до прем'єра Угорщини Віктора Орбана з проханням про звільнення.
У інтерв'ю для російських ЗМІ Альберт Роман розповів, що проживав в Угорщині з 2020 року, що українське громадянство йому непотрібне і є "поганим прицепом", але продовжував ним користуватися і перетинати кордон України та Угорщини, де й був затриманий прикордонниками як людина призовного віку. Відео інтерв'ю, яке розійшлося соцмережами, побачили й жителі одного з сіл Тячівського району Закарпаття, де, ймовірно, могли знати чоловіка.
В Україні нині проживає близько 80-90 тисяч етнічних угорців, більшість із них — у Закарпатській області, яка в минулому тривалий час входила до складу Угорського королівства та Австро-Угорщини. З 2010 року Угорщина спростила процедуру отримання громадянства і почала активно видавати паспорти українським громадянам, етнічним угорцям.
У 2018-19 роках, за різними оцінками, від 100 до 300 тисяч жителів Закарпаття отримали громадянство Угорщини, до того ж, угорські посадовці просили приховувати цей факт від української влади. Справжній скандал з цього приводу стався у 2018 році у Береговому.
Але всі чоловіки, які мали можливість вільного в'їзду до Угорщини як громадяни, залишалися, першочергово, громадянами України, тому під час повномасштабного вторгнення підлягали мобілізації.
Нагадаємо, медійна публічність полонених зазвичай лише підвищує ризик психологічного тиску з боку окупанта на людину. Перспектива бути поверненим з полону дає можливість ворогу використовувати полоненого у своїх цілях, проводити інформаційно-психологічні операції (ІПСО) та пропагандистські кампанії навіть на рівні лідерів країн.
Це не перше звільнення Угорщиною українських військовополонених. Так, 8 червня 2023 року українських військовополонених Росія спочатку відправила до Стамбулу, а звідти — до Будапешта. Журналісти, які говорили із трьома з 11 військовополонених українців, переданих Угорщині, виявили, що з них всіх лише одна людина — етнічний угорець. При цьому, один із українців розповів, що його змусили говорити, що він угорець. В інакшому випадку йому погрожували тим, що «відвезуть назад».
Ще двоє чоловіків, з якими поспілкувались журналісти, розповіли, що Угорщина висунула їм умову — не повертатися до України, поки не закінчиться війна. Інакше, за версією угорців, «таких звільнень більше не буде». Але п'ятеро все ж повернулися до України, а решта — поїхали до країн Євросоюзу. Більше таких звільнень не було. Нинішнє звільнення двох людей Росією повинно показати жест "доброї волі" РФ до Угорщини.