Непідписання угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі стало найбільшим зовнішньополітичним поразкою за всю історію України. Про це у своїй статті для ZN.UA пише Василь Філіпчук.
Як зазначається в матеріалі, те, що сталося, несе в собі значно більші загрози для нашої країни, ніж просто фінансові втрати чи недосягнення мети. Рішення уряду України від 21 листопада 2013 року створює загрозу збереження за Україною головного атрибуту незалежної держави і рівноправного члена міжнародного співтовариства: міжнародної правосуб'єктності і договороздатності, здатності самостійно визначати, вести і захищати власну зовнішню політику.
Переговори щодо Угоди про асоціацію завершилися, і в 2012 році він було парафовано. Актом парафування всі дискусії щодо тексту, умов, зобов'язань у рамках угоди завершуються. Однак рішення КМУ від 21 листопада призупинити процес підготовки до укладення угоди кардинально змінило ситуацію.
Для того щоб виступати суб'єктом міжнародного права, чинні особи (у нашому випадку - держави) повинні мати певні риси, до числа яких відносяться здатність виробляти, виражати і реалізовувати автономну волю, приймати участь у прийнятті норм міжнародного права і діяти згідно з ним. "Якщо ж держава після цього раптом, за тиждень до підписання, заявляє, що на нього чинять тиск, а для підписання йому потрібні додаткові кошти, то у всіх партнерів і друзів, і ворогів - виникають питання: а чи справді це держава здатне виробляти, виражати і реалізовувати автономну волю? Дійсно воно є самостійним суб'єктом міжнародного права? Може, це якась нова форма протекторату або залежна територія, на яку натиснули, - і вона не захищається, а бере під козирок?" - задається питанням автор статті.
Тому наші партнери в ЄС і за його межами сприйняли рішення КМУ саме як виключно політичний крок. Домовлятися - це здатність держави вступати у договірні відносини і виконувати їх умови завжди, а не тільки коли це вигідно. Суверенітет - це здатність не лише збирати податки і витрачати бюджет, але і захищати країну у разі зовнішньої загрози або тиску.
"Не знаю, чи усвідомлював це Кабінет Міністрів, але своїм рішенням він поставив під питання наявність в нинішній Україні обох цих атрибутів. І наслідки для міжнародного іміджу країни, її місце на міжнародній арені, для сприйняття зовнішньої політики України (відтепер в ній буде сумніватися кожен наш закордонний партнер) не завершаться саміту у Вільнюсі. Відновити сприйняття держави як договороздатного, прогнозованого, з яким можна сідати за стіл переговорів і домовлятися, буде непросто, і станеться це не скоро. Вірити, що країна, яка так кинула ЄС, не кине і інших партнерів, буде дуже важко", - підсумовує автор.
Докладніше читайте в матеріалі Василя Філіпчука "Здатність бути державою" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn
Читайте також:
Глава Європарламенту сподівається підписати асоціацію з іншим президентом України
Пленарне засідання саміту Східного партнерства. Янукович - крайній у другому ряду
ЄС ставить звільнення Тимошенко умовою асоціацію з Україною