Центр протидії корупції (ЦПК) доклав чимало зусиль, щоб сформувати порядок денний щодо антикорупційних дій в Україні та судової реформи. Ідеться про формування точки зору американських партнерів (конгресменів, представників виконавчої влади) на те, що реально відбувається в Україні в сфері боротьби з корупцією та які кроки потрібно зробити Києву, щоб реально, а не декларативно запустити в державі антикорупційні механізми.
У день початку сесії Верховної Ради ми звернулися за коментарем до голови ЦПК Віталія Шабуніна стосовно його очікувань від VI сесії щодо сфери діяльності ЦПК та прийняття основних законів в антикорупційній і судовій сферах на цю сесію ВРУ.
«Нещодавно відбулася перша особиста зустріч президентів США Джо Байдена та президента України Володимира Зеленського. Головним результатом переговорів у Вашингтоні стала двостороння заява щодо стратегічного партнерства Штатів та України – фактично це фіксація домовленостей і взятих на себе зобов’язань», – вважає голова ЦПК.
«США надають Україні підтримку у війні з Росією, своєю чергою, наша країна має продемонструвати досягнення, засвідченні в документі. Від цього залежить збереження чи то навіть підсилення допомоги у боротьбі з агресією.
Впродовж поточної сесії Ради ми побачимо, чи усвідомлює Зеленський значимість підписаного і чи готовий боротися за збереження підтримки головного союзника країни у війні з Росією», - каже Шабунін.
У Центрі протидії корупції уважно слідкуватимуть за виконанням українською владою цих зобов’язань. Деякі з них повинні бути втілені в життя вже цієї парламентської сесії.
Реформа СБУ
У липні парламент пішов у відпустку, не проголосувавши законопроєкт щодо реформи Служби безпеки України. Відповідний законопроєкт готували понад рік і на сьогодні досі немає остаточної версії тексту законопроєкту.
Реформа СБУ – це той пункт, який Україна має виконати на шляху до НАТО.
«Сполучені Штати підтримують план України з реформування Служби безпеки України шляхом упорядкування та чіткого визначення її повноважень та посилення правил, які захищають права людини та забезпечують ефективний громадський нагляд», - йдеться в тексті заяви президентів США та України.
«Зараз головна ціль – позбавлення Служби функцій слідства, та інших надмірних повноважень для унеможливлення втручання у діяльність бізнесу, «торгування» оперативною інформацією та політичних переслідувань.
Однак у контексті цієї реформи необхідно також, щоб Рада ухвалила необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК). Адже без цього СБУ зможе і здійснюватиме слідство в порядку КПК», - наголошує голова ЦПК.
Зміна статусу НАБУ і незалежна процедура обрання директора
Беззаперечним пріоритетом, за словами Шабуніна, також є голосування законопроєкту 5459-1 – про зміну статусу Національного антикорупційного бюро України.
У заяві президентів України та США йдеться: «Ці кроки включають (...) ухвалення законодавства для захисту повноважень Директора Національного антикорупційного бюро України, а також забезпечення прозорого та надійного процесу відбору наступника».
«Законопроєкт має привести Закон про НАБУ у відповідність Конституції України, усунути прогалини в законі та невизначеність щодо чинного Директора Бюро, які виникли після минулорічного рішення Конституційного Суду.
Критично, щоб в законопроєкті було гарантовано вирішальну роль міжнародних експертів у процедурі відбору нового директора НАБУ. Лише так можна обрати найкращого, а головне – незалежного очільника», - підкреслює наш співрозмовник.
Ліквідація ОАСК
«У квітні президент Зеленський ініціював ліквідацію найбільш нікчемного суду країни - Окружного адміністративного суду Києва, який приймав багато скандальних рішень. Від квітня минуло уже п’ять місяців, а Рада досі не взялася за його ліквідацію», - наголошує Віталій Шабунін.
Голова профільного парламентського комітету, депутат Андрій Костін («Слуга народу»), блокує цей законопроєкт.
«Голосування за ліквідацію ОАСК стане маркером того, хто знаходиться під впливом голови суду Павла Вовка, якого доганяє НАБУ за намагання захопити державну владу, а його брата – за корупцію», - підсумовує очільник ЦПК.
Покарання адвокатів за неповагу до суду
Робота Вищого антикорупційного суду показала, що затягування розгляду топсправ у багатьох випадках пов’язано зі зловживанням своїми правами з боку адвокатів та обвинувачених, а також порушенням порядку в ході судових засідань, каже Віталій Шабунін.
«У законодавстві відсутні інструменти, які б допомогли антикорупційному суду ефективно з цим боротися та зупиняти процесуальні зловживання захисників корупціонерів. До прикладу, судді звичайних суддів такі інструменти мають.
Частковим вирішення проблеми стане прийняття законопроєкту 5490, який має на меті дозволити суддям впливати на недобросовісних учасників процесу, які системно проявляють неповагу до правосуддя.
Головна мета – не зіпсувати цей законопроєкт, що складається лише з кількох рядків», - додає антикорупціонер.
На думку Шабуніна, також необхідно передбачити ефективні механізми боротьби із систематичними неявками адвокатів на судові засідання без поважних причин. Як приклад голова ЦПК наводить справу Мартиненка.
«Наприклад, адвокати й обвинувачені вже рік затягують судовий розгляд у справі депутата Миколи Мартиненка. Окрім того, інший фігурант цієї справи неодноразово дозволяв собі хамство у бік суду. Також під час одного із засідань у справі Мартиненка в Антикорсуді, адвокатка Нонна Надіч самовільно залишила засідання, залишивши своїх підзахисних без адвоката і зірвавши судовий розгляд», - зазначає він.
5 вересня 2019 року в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. За цей час ВАКС: намагалися ліквідувати руками одіозного Конституційного Суду, обзивали каральною машиною НАБУ, а суддів антикорсуду переслідувала мафія з Вищої ради правосуддя. Однак, підсумовуючи ці два роки діяльності судової інстанції, можна з упевненістю сказати: старт роботи Антикорусуду є доволі успішним.
Більше про досягнення та перспективи суду читайте у статті юриста ЦПК Вадима Валька «Кого і за що відправив до в’язниці Вищий антикорупційний суд за два роки роботи» у ZN.UA.