У засіданнях Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу три місяці беруть участь «громадські експерти» ОРДЛО. Посередник і модератор переговорів - ОБСЄ - не перешкоджає участі невідомих людей у дипломатичному процесі, зазначає член української делегації у ТКГ Сергій Гармаш.
«Ось уже три місяці на ТКГ присутні так звані «громадські експерти республік» – саме так «офіційні» представники ОРДЛО анонсували їх появу в робочій групі з політичних питань. І якщо раніше ці «експерти» мовчали, то на передостанньому засіданні робочої групи вони вже намагалися виступати», - пише Гармаш.
Тобто з робочої групи ТКГ фактично намагаються зробити ту-таки Консультативну раду, домовленість про створення якої ZN.UA оприлюднило саме в березні минулого року.
Голова делегації пише спецпредставникові чинного голови Організації з безпеки і співробітництва в ЄвропіГайді Ґрау лист про неприйнятність підключення до переговорів нових осіб без згоди учасників, але, «Васько слухає та їсть», зазначає автор.
«Ба більше, посередник і модератор переговорів ОБСЄ не проти участі невідомих людей у дипломатичному процесі й навіть створює їм для цього технічну можливість», - додає Гармаш.
Член делегації України побоюється, що присутність «експертів» стане «усталеною практикою» або «традицією» цих переговорів. А в Мінському дипломатичному процесі «традиції» і «практику» шанують чомусь набагато сильніше, ніж документи.
«Офіційні представники» ОРДЛО взяли участь в 151 засіданні, при цьому їхні вікна на моніторі підписані «Ніконорова ДНР» і «Дейнего ЛНР». Водночас у Меморандумі 2014 року учасниками консультацій від ОРДЛО названо конкретних фізичних осіб - нині покійного Олександра Захарченка і загубленого на просторах РФ Іґоря Плотницького.
«Може, ці двоє ніконоровим і дейнегам (я вже не кажу про всіх інших, хто засідає в робочих групах) довіреності написали?», - запитується Гармаш.
Однак, за твердженням представників ОБСЄ, на цих переговорах діє домовленість не порушувати питання статусу сторін. Таким чином, сформувалася парадоксальна ситуація, коли в діалозі України і Росії за посередництва ОБСЄ говорять переважно ОРДЛО, а не Росія й Україна. Певна річ, такий «діалог» не може бути продуктивним, із погляду закінчення конфлікту.
У чому полягає «родовий дефект» «Мінська»? Чи є Мінські угоди шляхом до миру? Чим «Мінськ» схожий на Біблію? І кому підіграє ОБСЄ на консультаціях у Тристоронній контактній групі? Читайте у статті члена української делегації у ТКГ Сергія Гармаша «Чотири «Мінська»» для читачів ZN.UA.