У розпорядженні ZN.UA опинилася презентація проєкту "Уряд у смартфоні", в якій йдеться про революційні новації у сфері державного управління. Документ датований 14 червня і ще може бути змінено. Експерти Центру політики-правових рішень Ігор Коліушко та Віктор Тимощук у матеріалі "Чому різке скорочення держапарату — не реформа, а великий ризик" озвучили основні проблеми цього проєкту.
Крім революційного скорочення держапарату — у три рази, йдеться про ідею будівництва державного апарату за моделлю бізнес-компанії (ІТ-компанії). Зокрема, з легкими процедурами звільнення та призначення, гнучкістю в оплаті праці тощо. Експерти зазначають, що ця дискусія є однією з причин «пробуксовування» реформи держуправління останні 2,5 роки. Почалося все восени 2019-го перезавантаженням держслужби, що відкинуло Україну на роки тому в цій сфері. Наразі дискусія відновилася.
Це фундаментальна помилка, попереджають експерти. У бізнес-адміністрування та громадського управління — різні цілі, форми роботи, вимоги до сталості, закономірності функціонування.
"Бізнес насамперед прагне отримання прибутку. Тому аутсорсинг публічних функцій — це, швидше, виняток, ніж загальне правило. Інакше виконання публічних функцій постійно дорожчатиме або може взагалі зупинитися. Так розмивається грань між державою та приватним сектором, створюються умови для корупції та зловживань, особливо в «слабкій» державі, - пояснюють фахівці. - Рішення в бізнесі може приймати власник або менеджмент на власний розсуд, одноосібно, швидко і за принципом «все, що не заборонено».
Водночас у громадському управлінні є обмеження законом, ресурсами, процедурами. Держава має служити всьому суспільству, тому рішення мають прийматися прозоро, прогнозовано, інклюзивно, збалансовано, погоджено, ефективно тощо.
І питання стабільності. Держава має функціонувати безперервно та стійко. Навіть під час зміни президентів, парламентів, урядів та під час війни. Навіть за обмежених ресурсів".
Експерти також зазначають, що як аргумент за бізнес-підхід називають кейси Prozorro та Мінцифри.
"Доводиться нагадувати, що в обох випадках є приклади, ближчі до моделі стартапів. Тобто йдеться про нові структури та створення додаткового продукту. Але це неможливо накласти на фундаментальні сектори державної політики. Тому що тут є зобов'язання та обмеження, які неможливо припинити або оминути. Нормальна держава не може існувати без оборони, юстиції чи охорони здоров'я", - зазначають фахівці ЦППР.
Більше матеріалів Ігоря Коліушка та Віктор Тимощука читайте за посиланням.