Завтра, 11 липня, у Вільнюсі (Литва) розпочне свою роботу саміт НАТО. У переддень цього форуму невелика група західних союзників похапцем, в останню хвилину веде просунуті перемовини, щоб завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України. Про це з посиланням на чотирьох офіційних осіб, обізнаних з перебігом переговорів, повідомляє видання Politico.
Протягом кількох тижнів США, Британія, Франція та Німеччина обговорювали це питання з Києвом, а також зверталися до інших союзників в НАТО, ЄС та G7.
Ідея полягає в тому, щоб створити "парасольку" для всіх країн, готових надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо позиції цих країн відрізнятимуться у деталях.
Київ прагне якомога швидше вступити до НАТО, аби скористатися п’ятою статтею Альянсу, згідно якої напад на одного з його учасників означає напад на всіх. При цьому багато союзників по Альянсу сходяться на тому, що Україна зможе приєднатися до нього не раніше, ніж після закінчення війни. Тож найбільші держави Північноатлантичного союзу працюють над тим, аби визначити, які тимчасові зобов’язання щодо безпеки вони можуть надати Україні до того часу.
При цьому країни, розташовані на східному фланзі НАТО, наполягають на тому, аби Україна отримала швидший шлях до вступу, попри активні бойові дії.
Втім, найймовірніше, що Україна отримає від країн НАТО обіцянки продовжити більшу частину допомоги, яку союзники вже надають: зброю, обладнання, навчання, фінансування та розвідку.
Але намір полягає в тому, щоб запропонувати "більш постійний сигнал єдності для України", особливо через те, що Київ навряд чи отримає на саміті тверду обіцянку щодо членства в НАТО.
Зокрема, лідери Альянсу мають намір оновити розпливчату обіцянку від 2008 року про те, що Україна у якийсь момент стане членом НАТО. Але не очікується, що вони запропонують Києву чітке запрошення, якого домагається український лідер Володимир Зеленський.
Раніше президент США Джо Байден заявив, що «поки Україна не в НАТО, США нададуть їй такі ж гарантії безпеки, як Ізраїлю».