Для посилення охорони державного кордону України у зв’язку із небезпечною ситуацією на білорусько-польському кордоні Кабінет міністрів 24 листопада виділив 175 мільйонів гривень.
«Не можна виключати, що міграційний дестабілізаційний проєкт може бути поширений і на українсько-білоруський кордон, тож маємо бути готові до будь-якого сценарію», - пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.
Криза на кордоні Білорусі та Польщі
У червні невизнаний президент Білорусі Алєксандр Лукашенко заявив, що його країна не буде заважати транзиту нелегальних мігрантів і наркотиків в Європу. Так він відповів країнам ЄС на санкції проти нього і його оточення. Санкції проти Лукашенка стосуються придушення протестів у Білорусі після президентських виборів у 2020 році, а також примусової посадки пасажирського літака заради арешту опозиційного журналіста Романа Протасевича.
9 липня Литва почала будувати 30-кілометрову дротяну стіну на кордоні з Білоруссю. Станом на липень з початку року біля міста Друскінінкай затримали рекордну кількість нелегалів - понад 500. На всій території кордону з Білоруссю цей показник перевищував 1500. Найбільше зафіксували нелегалів з Іраку.
Вранці 8 листопада сотні мігрантів одним натовпом попрямували від білоруського до польського кордону. Їх супроводжували озброєні люди з собаками, тобто їхнє пересування було організоване. Увечері того ж дня міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив про бойову готовність на кордоні з Білоруссю. На кордон вивели понад 12 тисяч солдатів. У ніч проти 9 листопада мігранти намагалися штурмувати кордон Польщі. 21 листопада близько 150 мігрантів черговий раз намагалися силоміць перетнути польський кордон.
Тим часом Лукашенко пригрозив сусіднім країнам «втручанням РФ», якщо ті спробують відтіснити нелегалів. Як Польща протистоїть «міграційній війні», розв'язаній диктатором Білорусі, читайте у статті Олександра Шевченка «Лукашенко проти Європи: кривава гра на витривалість».