Близько 24% громадян України без страху дивляться в майбутнє нашої держави в складі Європейського Союзу. У наймолодшій віковій групі таких людей 29,2%. Про це свідчить опитування, проведене на замовлення ZN.UA соціологічною службою Центру Разумкова, результати якого проаналізувала редакторка відділу міжнародної політики Тетяна Силіна в тексті “Чому українці хочуть до ЄС і що їх найбільше лякає?”.
В учасників дослідження запитали "Що вас найбільше лякає в майбутньому членстві України в ЄС?" і попросили обрати не більше трьох відповідей із кількох запропонованих. Близько 68% респондентів назвали свої страхи, 8% не змогли чітко визначитися з варіантами або відмовилися від відповіді.
Найчастіше опитувані казали, що їх лякає зростання цін на тлі вступу в Євросоюз. Такий варіант обрала майже третина (32%). Менше за інших ця проблема турбує молодих українців 18–29 років — лише 24,2% респондентів. У інших вікових групах кількість людей, які обрали таку відповідь, приблизно однакова й дещо перевищує середній показник, сягаючи максимуму (34,8%) у віковій групі 60+.
Другим за частотою відповідей стало побоювання більшого «відпливу мізків» з України після набуття членства в ЄС (24,1%). У межах цього ж дослідження 21,8% опитаних громадян назвали серед найбільших позитивів вступу в Союз збільшення можливостей для роботи за кордоном
“Імовірний «диктат» Брюсселя та часткова втрата суверенітету України лякає 21,9% наших співгромадян. Наскільки це «страшно» насправді, довідаємося, лише коли вступимо до ЄС. Британців «диктат» Брюсселя дратував настільки, що вони свого часу вийшли з Євросоюзу, гучно грюкнувши дверима. Тепер більшість із них про це шкодує й називає Брекзит помилкою, а 55% готові проголосувати за повернення до ЄС”, – йдеться в тексті.
11,1% українців обрали варіант “втрата національної ідентичності”. Тетяна Силіна вважає, що "русскій мір" настільки зміцнив національну самосвідомість українців, що тепер мало кого з них лякає вступ у Євросоюз у цьому плані.
Побоювання щодо необхідності приймати мігрантів з інших держав у разі конфлікту та «міграційної кризи» мають 18,3% респондентів.
“Забагато як для народу, понад шість мільйонів представників якого й нині в ролі біженців перебувають за кордоном (а відразу після початку широкомасштабного вторгнення Росії українців, яких прихистили інші держави, було значно більше). І забагато як для країни, що переживає демографічну катастрофу та відчуває гострий дефіцит трудового ресурсу”, – зауважила авторка тексту.
Серед страхів 13,7% учасників опитування необхідність толерантного ставлення до ЛГБТ-спільноти, що загалом є невисоким показником. Водночас, журналістка звернула увагу на малий відрив у числі відповідей представників молоді й вікової групи 60+.
“Неприємно здивувало те, що за максимального показника 14,9% у найстаршій віковій групі (що було цілком очікувано), майже такі самі цифри видала молодь 18–29 років — 14,3%, опинившись у своїх забобонах і фобіях щодо представників ЛГБТ на другому місці після тих, «кому за 60». Задля справедливості згадаємо, що у своєму звіті Єврокомісія зазначила різке скорочення в Україні «кількості зареєстрованих випадків дискримінації проти меншин, зокрема проти представників ЛГБТІК і національних меншин, а також актів антисемітизму»”, – підсумувала Тетяна Силіна.
У межах дослідження ZN.UA, проведеного у співпраці з Центром Разумкова, також з'ясувалося, що громадяни України, незважаючи на війну, доволі оптимістично налаштовані щодо того, скільки часу знадобиться для вступу нашої держави в Європейський Союз. Сумарно 60,5% учасників вважають, що це може статися швидше, ніж за десять років.