Президент Білорусі Олександр Лукашенко розраховує отримати від України ряд торгових преференцій в обмін на ратифікаційну грамоту договору про спільний державний кордоні, який, як очікується, він привезе у Київ 18 червня. Про це повідомляють джерела ZN.UA.
Як відомо, за те, щоб оформити згідно з міжнародним правом українсько-білоруський кордон, Олександр Лукашенко довгі роки вимагав відступні - 134 млн дол. Ці мільйони нібито винні Білорусі ще з 1992 р. українські суб'єкти господарської діяльності: білоруси вважали, що після розпаду Радянського Союзу їх підприємства перерахували українським гроші, а оплачену продукцію так і не отримали.
Претензії до нашої країни виглядають достатньо спірними. На початку дев'яностих і українські підприємства не отримували від білорусів оплати за поставлений товар. Тим не менш, Мінськ наполегливо домагався, щоб Києва визнав цей борг державним. А після 1997 р. почав пов'язувати ратифікацію українсько-білоруського договору про держкордон з визнанням українською стороною боргу.
Лукашенко в Києві повинен закрити питання про українсько-білоруський кордон
Переконати білоруського президента було неможливо. Україна погодилася заплатити заради того, щоб договір про кордон набув чинності. Зокрема, проведення демаркації кордону вимагає Європейський Союз, з яким наша країна веде діалог щодо безвізового режиму. В кінцевому підсумку, ціна питання, очевидно, виявилася прийнятною: 140 дол. 75 центів за метр кордону.
Питання було тільки в тому, в якій формі українська сторона перерахує гроші Мінську: Київ не хотів створювати прецедент, визнаючи борг господарюючих суб'єктів державним. Цим не забули скористатися і інші країни СНД.
Прогрес був досягнутий тільки в 2009 р. Отримавши від Віктора Ющенка карт-бланш, тодішній глава українського МЗС Петро Порошенко знайшов рішення проблеми, запропонувавши використовувати кілька компенсаційних схем. По-перше, Київ пообіцяв Мінську, що гроші, які виділяються Євросоюзом Україні в рамках Східного партнерства на облаштування кордону - 69 млн євро з 180 млн, передбачених програмою, наша країна буде направляти на облаштування українсько-білоруського кордону. По-друге, Україна пообіцяла продавати Білорусі електроенергію зі знижкою, створюючи можливість для подальшого реекспорту до Литви. Київ також готовий був надати тарифні пільги при прокачуванні венесуельської нафти по нафтопроводу "Одеса-Броди" на білоруські НПЗ. Були й інші домовленості, в тому числі з питань агропромислового сектору.
В результаті білоруський парламент у 2010-му ратифікував договір про держкордон. Однак він так і не набув чинності, оскільки Київ і Мінськ не обмінялися ратифікаційними грамотами. Учасники переговорного процесу стверджують, що білоруси захотіли більшого.
За інформацією ZN.UA, у нових домовленостях Києва і Мінська передбачено кілька компенсаційних схем. По-перше, планується активне співробітництво у сфері ВТС, що розширює ринок збуту української та білоруської спеціальної продукції. Від наших держпідприємств чекають постачання комплектуючих, в першу чергу для ППО. А от від "Укрспецекспорту" - більш масштабних схем, що виходять далеко за межі двостороннього співробітництва.
По-друге, як і раніше передбачаються поставки електроенергії в Білорусь зі знижкою, що робить можливим її подальший реекспорт. Проблема перевиробництва електроенергії навіть була піднята на останньому засіданні українського уряду. По-третє, Київ передбачає для Мінська пільгові транспортні тарифи. По-четверте, очікуються поставки в Україну білоруських тракторів і комбайнів.
Візит білоруського президента дозволить завершити тривалу епопею з договором про українсько-білоруський кордон. Знявши ж проблему у відносинах з Мінськом, Україна поставить ще одну галочку навпроти одного з пунктів у своєму діалозі з Брюсселем.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" в статті Володимира Кравченка "Договірний кордон". !zn
Читайте також:
Лукашенко розпереживався за долю України
Янукович і Лукашенко обговорили створення громадського руху Білорусі - України - Росії
Янукович і Коморовський обговорили підготовку до зірвався в минулому році "ялтинського" саміту