Найбільш ефективним способом для президента Росії Володимира Путіна дестабілізувати 3 стало виконати вимоги Заходу. Він натиснув на проросійських бойовиків в Донбасі, змусивши їх припинити вогонь.
Коли зникнули виправдання, пов'язані з війною, знадобилося зовсім не багато часу, щоб внутрішній розкол українських еліт став очевидним. Через це Україна знову має вигляд некомпетентної, корумпованої пострадянської країни. Тому не дивно, що тріщини з'являються і у відносинах Києва із Заходом.
Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський. Він зауважує, що український уряд під загрозою. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк може бути звільненим у грудні. А це, у свою чергу, похитне крихку правлячу коаліцію, в якій його партія займає позицію другої найвпливовішої сили. Якщо коаліція розпадеться, а це може статися після відставки Яценюка, будуть оголошені дострокові парламентські вибори.
Проєвропейським виборцям це може навіть сподобатися, оскільки популісти грають домінантну роль у законодавчій владі. А це гальмує важливі реформи у тих випадках, коли хтось все ж таки намагається їх проштовхнути. Минулої середи парламент відмовився ухвалювати законопроект, який забороняє дискримінувати представників ЛГБТ на робочому місці. А цей документ - умова безвізового режиму з ЄС.
Попри спроби бюрократів нової генерації, українська економіка досі лишається не реформованою. Податки дуже жорсткі, але від них ухиляються. Тіньова економіка зростає, а регуляторний клімат для бізнесу майже не покращився. МВФ говорив оптимістично про економічне зростання наступного року на рівні 2%. Але минулого місяця фонд змінив свою точку зору, спрогнозувавши скорочення на 11%. Найпопулярніший політик в Україні Михеїл Саакашвілі запропонував президенту Петру Порошенку пакет ліберальних реформ, але той не підтримав його. І нинішній парламент навряд чи його буде розглядати.
Також без реформ лишається корумпована система юстиції України. У вересні спеціальний доповідач ООН з питань судових справ Крістофер Хейнс після візиту в Україну сказав, що країна у питаннях відповідальності живе у "вакуумі". Він звернув увагу на неспроможність української влади розслідувати смерть 100 людей на Майдані під час революції, так само, як і загибель 48 проросійських демонстрантів, які загинули у будинку профспілок в Одесі, 2 травня 2014 року.
Ці розслідування зайшли в глухий кут, а спроби адвокатів постраждалих пришвидшити їх зіштовхнулися з опором влади. Деякі підозрювані у вбивстві людей на Майдані досі працюють в МВС.
Хейнс також сказав, що "СБУ, здається, над законом". Спецслужба влаштувала кілька рейдів на українські ІТ-компанії. А крім цього, СБУ арештувала Генадія Корбана – "праву руку" олігарха Ігоря Коломойського, який чинить опір консолідації сил з Порошенком. Цей арешт дав привід звинувачувати владу України у вибірковому правосудді, оскільки інші українські олігархи чомусь лишилися поза увагою. Можливо це сталося тому, що вони прийняли умови Порошенка.
Через два роки після того, як корумпована команда Віктора Януковича втекла з України, корупція досі лишається дуже поширеною. А задає тон президент Порошенко. Він єдиний із десятка найбагатших людей України, який за останні два роки збільшив свої статки. Він забув про передвиборчу обіцянку продати бізнес, його банк збільшився в той час, як інші втратили свої ліцензії. Імена близьких союзників Порошенка і Яценюка постійно звучать в контексті корупційних схем навколо митниці і державними енергетичними компаніями.
"Замість того, щоб стежити один за одним, Порошенко і Яценюк, сходе, домовилися. Вони поділили сфери впливу і відповідальності, щоб не переходити один одному дорогу", - писав український депутат і журналіст Сергій Лещенко у своїй колонці дна сайті видання "Новое Время".
Таким чином, українська війна проти свого минулого менш успішна, ніж військова боротьба проти вторгнення Росії і її посіпак. Надто багато часу минуло з часів "Революції гідності", щоб виправдати відсутність помітного прогресу. Спроби США і ЄС встановити зовнішній менеджмент теж здебільшого провалилися. Хватка олігархів і корумпованої бюрократії лишилася на українській економіці, а їхні "схеми" надто глибоко вкорінилися.
І стара система добивається значних успіхів за допомогою цілком цивілізованих і демократичних методів. Місцеві вибори показали, що пострадянська практика підкупу і залякування все ще не зникла в Україні. Занадто мало демонструється волі до радикальних змін після революції і війни на сході. Якщо нинішні політичні еліти не зможуть очиститися, тоді українська історія зміни режимів ще не закінчилася.
Вчора верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні заявила, що антикорупційна реформа поверне довіру до України. Глава дипломатії ЄС поінформувала, що під час спілкування з президентом України також окремо обговорювалася судова реформа.
"Ми готові і надалі підтримувати всі ці кроки України конкретними діями", - заявила Могерини.
Створення Антикорупційного бюро є однією з умов безвізового режиму з ЄС. 1 листопада президент України Петро Порошенко анонсував обрання антикорупційного прокурора до 1 грудня. 22 вересня генеральний прокурор Віктор Шокін підписав наказ про створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У свою чергу видання Washington Post писало, що Україна програє війну за суверенітет, якщо не переможе корупцію. А затягування з проведенням необхідних змін витрачає важливий для України час, який вона отримала завдяки перемир'ю в Донбасі.
В цей же час, Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg писав, що після виборів в Україні боротьба з корупцією здається мало вірогідною. Українська хаотична демократія вберегла країну від жорстокого і "стабільного" тоталітаризму, який панує в Росії. Але корупція лишається клеєм, який тримає в купі політично, економічно і культурно розділену країну. Західні спостерігачі кажуть, що вибори в цілому "показати повагу до демократичних процесів". Аж ніяк! Вони вказали на домінування потужних фінансових груп над виборчим процесом і на той факт, що висвітлення усієї кампанії було оплачене.
Експерт Андрес Аслунд описав "рецепт" боротьби з корупцією для України. Він радить почати із зарплат міністрів, їхніх заступників, голів департаментів і парламентарів, які потрібно підняти із нинішнього рівня в 230 доларів хоча б в десять разів. Згідно з непідтвердженими повідомленнями, навіть "чесні" міністри залежать від "чорної" готівки. Він також радить зменшити витрати на вибори, розпродати державні підприємства, залишивли лише 100 стратегічно важлививих, у яких потрібно повністю змінити менеджмент.