Поява в 2010 р. "нової" редакції Конституції відбулася явно не конституційним способом. Про це в статті для ZN.UA пише Микола Мельник, доктор юридичних наук, професор, науковий консультант Центру Разумкова.
"В 2010 р. жодна юридична зміна Конституції не відбулося, а мала місце лише технічна заміна тексту Конституції, зроблена невстановленими суб'єктами. Фактично мова йде про добре продуману, спланованої і реалізованої на найвищому державному рівні грандіозної конституційної афері", - стверджує доктор юридичних наук.
Юрист нагадав, що рішення від 30 вересня 2010 р. КС ухвалив за поданням 252 народних депутатів, які посилалися на те, що під час розгляду та ухвалення 8 грудня 2004 р. Закону про внесення змін до Конституції (далі - Закон №2222) була порушена встановлена Конституцією процедура. А тому цей закон просили визнати неконституційним. КС погодився з таким твердженням і задовольнив прохання суб'єкта конституційного подання, прийнявши унікальне за змістом і наслідками рішення.
В його мотивувальній частині КС вказав, що визнання неконституційним Закону №2222 "означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України". Таким чином, він винайшов новий, не передбачений Конституцією, спосіб її зміни - "відновлення дії попередньої редакції норм Конституції".
"Приймаючи це рішення, КС вдався до підміни понять, а точніше - підміні нормативно-правових актів різної юридичної сили. Предметом своєї оцінки він зробив Закон про внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 р., хоча цей закон вичерпав свою дію ще в 2005-2006 рр. Передбачені ним положення тоді ж стали органічною частиною Конституції (її "тілом") і діяли вже як її положення. На їх основі здійснювалася організація державної влади, формувався уряд, реалізовувалися повноваження президента і парламенту, проводилися вибори; вони стали підставою самих різноманітних правовідносин. На ці конституційні положення неодноразово у своїх рішеннях посилався і КС. Тобто в 2010 р. КС "мав справу" безпосередньо з Конституцією, і його рішення стосувалося положень не звичайного, а Основного Закону", - пише Микола Мельник.
"Абсолютно очевидно, що на відповідність Конституції не може бути оцінена сама Конституція. Оскільки це було б юридичним абсурдом. Прийнявши 30 вересня 2010 р. зазначене рішення, КС перевищив свої конституційні повноваження і виконав неприсущую йому функцію - замість того, щоб охороняти Конституцію, вдався до її ревізії", - додав він.
Як підкреслив доктор юридичних наук, КС не приймав рішення про зміну Конституції - застосована ним юридична казуїстика і підміна понять були спрямовані на створення враження зміни Основного Закону, на уявне зміна Конституції. Але того, що зробив КС, було достатньо, щоб вже на наступний день після його рішення в Україні з'явилася "нова" Конституція. 1 жовтня 2010 р. його текст був опублікований у спецвипуску бюлетеня "Офіційний вісник України" (далі - "Вісник"). Хоча згідно ст. 139 Закону "Про Регламент Верховної Ради України" офіційною вважається публікація нових законів в інших виданнях - газеті "Голос України" та у "Відомостях Верховної Ради України".
"Докладне з'ясування цього питання дає змогу зробити висновок про те, що вказане рішення КС виконало роль юридичної ширми і штучного правової підстави для "ручної" заміни тексту Конституції. По суті ж, справу зробили невідомі "технарі", які здійснили змістовне редагування тексту Конституції", - резюмував експерт.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Миколи Мельника "Конституційна афера". !zn
Читайте також:
У Партії регіонів заявили, що повернення до Конституції 2004 року призведе до розпуску Ради
Один з авторів Основного закону, вказав шляхи повернення до Конституції 2004 року
Профільний парламентський комітет рекомендував Раді повернути Конституцію 2004 року