Поки у Кремлі заявляють, що не вірять у причетність «проукраїнського угруповання» до підриву на газопроводі «Північний потік», а у НАТО та ЄС не виключають, що диверсія на Nord Stream була здійснена під «фальшивим прапором», так і не з’явилася єдина офіційна причина. Про те, кому вигідна диверсія на «Північних потоках» пояснює президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар у статті «Хто і навіщо придумав, що Україна підірвала «Північні потоки»?».
Михайло Гончар нагадав, що наприкінці минулого року в західних ЗМІ вже з’являлась інформація з посиланням на «деяких західних керівників», «численних офіційних осіб», «23 дипломатів і розвідників з дев’яти країн» про те, що кількамісячне розслідування не підтвердило російського авторства диверсії, без зазначення й будь-кого іншого.
«Дійсно, чому все ще немає результатів розслідувань у трьох країнах? Припускаю, що насправді в західних столицях уже все зрозуміло — і хто «автор сценарію», і хто виконавець спеціальної підводної операції. Але оприлюднення цього потребуватиме жорстких дій у відповідь, і не тільки з боку Німеччини, Данії та Швеції. І не тільки у вигляді спільного патрулювання морів для протидії розвідувальним кораблям РФ поблизу берегів ЄС, як про це повідомили днями», — зазначив він.
Експерт також припустив, що результатів не бажають оприлюднювати, бо краще нехай буде «війна в Україні», аніж «війна в Європі», як вони собі уявляють. Бо це ж призведе «до ескалації», «до війни НАТО з Росією». Тому звідси легенда про якусь «проукраїнську групу» з індульгенцією офіційній владі України. Мовляв, недержавні актори в часи гібридних воєн і не на таке здатні.
«Український слід» — це спроба певних кіл показати пакетом, що Росія, США, Європа та Британія не причетні до диверсії: «Деякі початкові припущення США та Європи були зосереджені на можливій провині Росії, особливо враховуючи її майстерність у підводних операціях, хоча незрозуміло, яка мотивація була б у Кремля для підриву трубопроводів, враховуючи, що вони були важливим джерелом доходу та засобом для Москви мати вплив на Європу... Представники США кажуть, що не знайшли жодних доказів причетності російського уряду до нападу… Офіційні особи США заявили, що нікого з американців чи британців не було задіяно», — написала The New York Times.
Повідомляється, що американській розвідці не вдалося виявити доказів причетності Росії до інциденту. Британська The Times 8 березня розповіла, що на Заході вже через тиждень після диверсії було відомо, що за цим стоять не Росія чи США, а приватне українське підприємство.
«Нинішній сигнал Росії приблизно такий: усе знаємо, але не повідомимо офіційно про те, що диверсію було влаштовано під орудою Головного управління глибоководних досліджень МО РФ, як і ви припините нас звинувачувати; розслідування так і не зможуть достеменно встановити авторство, а ви не наполягатимете на їхньому продовженні», — сказав голова Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
У разі згоди з таким підходом, припускає він Росія не платитиме чималих компенсацій і штрафів за зрив постачання газу до Європи (за деякими оцінками, вони можуть становити загалом до 35 мільярдів доларів, а на сьогодні вже подано позовів на 15 мільярдів доларів) й отримає шанс відновити газові відносини на взаємовигідних умовах. Щоб нових позовів не було, варто погодитися сісти за стіл переговорів з Україною.
Проте одночасно медійний «український слід» — це й сигнал Києву. Мовляв, ми не бачимо зараз офіційної причетності України до диверсії, але може так виявитися, що подальше розслідування знайде певні докази (натяк на кшталт кейсу з «Кольчугами» 2002 року).
Американське видання Politico 12 березня знову натякнуло про «точки напруги» між Вашингтоном і Києвом та назвало серед іншого і «диверсію на газопроводі». Тому, мовляв, краще йти за стіл переговорів із росіянами з широкого кола питань.