UA / RU
Підтримати ZN.ua

Коломойський віддасть Пінчуку частину грошей, "затиснутих" у загальному феросплавному бізнесі

Умови мирової угоди, і навіть сам факт її укладення сторонами не розголошуються.

Українські бізнесмени Ігор Коломойський і Віктор Пінчук уклали мирову угоду, що і зафіксував суддя Лондонського арбітражного суду, повідомляє DT.UA. Коломойський зобов'язався віддати Пінчуку частину грошей, "затиснутих" їм в загальному феросплавному бізнесі. При цьому, умови мирової угоди, і навіть сам факт її укладення сторонами не розголошуються.

У справі, до розгляду якого Лондонський арбітражний суд приступив 28 вересня, йшлося про несплачені дивіденди так званого феросплавного холдингу - Пінчук вимагав у Коломойського свою частину. Феросплавний холдинг включає Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи і Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК на Дніпропетровщині.

"Однак, як нерідко трапляється при роботі з Ігорем Валерійовичем, з грошима виникли труднощі: за версією Пінчука, йому від прибутку цих підприємств недодали дивідендів на півмільярда доларів", - пише Ігор Маскалевич на DT.UA.

За неофіційними даними, в результаті мирової угоди позивач стане "щасливим володарем" приблизно половини необхідної суми.

Варто нагадати, що ключовим претендентом на феросплавний дохід був Пінчук, який став зятем президента Кучми і отримав під патронат Нікопольський завод феросплавів. При цьому контрольний пакет залишався за державою. Коломойський тим часом скуповував на ринку пакети акцій Нікопольського феросплавного і обох вищезазначених ГЗК. Спроби досягти домовленості про спільну роботу на феросплавному ринку були невдалими.

У 2003 р. Пінчук на спецконкурсе купує контрольний пакет (із заниженням ціни від ринкової в рази). Після Помаранчевої революції Коломойський зробив спробу "віджати" у Пінчука дешево куплене. "Після жорсткої сутички трапилася якась домовленість протиборчих сторін", - йдеться у публікації.

У результаті був створений той самий холдинг, в якому Пінчук поступився Коломойському контроль над НЗФ, отримавши натомість 30% у загальному феросплавному бізнесі.

У Лондоні, стикаючись з Пінчуком на інший судової майданчику, Коломойський озвучив активи, які увійшли в угоду по створенню феросплавного холдингу. Пінчук віддавав 72,92% акцій найбільшого у світі Нікопольського заводу феросплавів, а Коломойський включав в холдинг 25,74% цього ж заводу плюс контрольний пакет Стахановського заводу феросплавів (97,96%) і свою половину участі в компаніях, контролюючих 82,43% Запорізького заводу феросплавів. До того ж туди ж увійшли два контрольних пакету належали йому Орджонікідзевського (97,2%) та Марганецького (95,67%) гірничо-збагачувальних комбінатів.

За версією Коломойського, до холдингу не увійшли гірничорудні активи в Австралії і Гані, які належали його бізнес-партнеру Геннадію Боголюбову, а також його частина акцій Запорізького заводу феросплавів. Сам же холдинг був створений за столиком в женевському кафе в 2006 р. "Причому вихідні принципи боку писали чи не на серветці", - наголошується в статті.

Оскільки сторони одна одній не довіряли, то залучили третього учасника - московську лужниковскую групу. У 2006-му їй віддали 20% холдингу. Одним з основних призначень лужниковського міноритарія був контроль за розподілом сторонами реальних доходів. "Словаків" при створенні холдингу представляли москвичі Михайло Воєводін та його партнери Михайло Спектор та Олександр Бабаков. (За інформацією джерел ZN.UA, один з них на вищезгаданому суді дав свідчення на користь Віктора Пінчука.)

Згодом Пінчук продав "словаків" ще 5%. У результаті у Коломойського залишився 50-відсотковий пакет, а два блокуючих - у Пінчука та "словаків". Операції з акціями тривали до жовтня 2010-го, коли минув останній платіж за 8,18% акцій, яким "словаки" завершили виплати в розстрочку Пінчуку. Судячи по платежу, холдинг оцінили недорого - в 1,1 млрд дол.

Багато років Пінчук не отримував належні йому гроші, у зв'язку з чим і прийняв рішення звернутися до Лондонського арбітражного суду.

За даними ZN.UA, голова Державної фіскальної служби Роман Насіров сильно зацікавився наявністю пов'язаних осіб серед власників феросплавного холдингу і офшорів, з чималою для себе прибутком торгували "збитковою" продукцією того ж холдингу.

Читайте також: Користувачі Yahoo стали жертвами атаки шкідливого програмного забезпечення

Як пише Маскалевич, добровільним принесенням у жертву Савіка Шустера Коломойський придбав вхідний квиток на переговори з Петром Порошенком, протистояння з яким загрожувало перерости в повномасштабну війну. Проте квиток Коломойський придбав не для себе, а для свого більш врівноваженого партнера Ігоря Боголюбова, який 19 вересня прилетів в Україну і 20-го зустрівся одночасно з Петром Порошенком, Арсенієм Яценюком, Борисом Ложкіним, Арсеном Аваковим та Олександром Турчиновим.

Чергова "серветкова" зустріч 20 вересня, на якій були досягнуті домовленості політичного та економічного характеру, не вирішила всіх питань, але ввела загострилися відносини між Коломойським і Порошенко в стан "ні миру, ні війни".

Докладніше читайте в статті DT.UA "Серветкові дивіденди, або Як закінчився перший суд між Пінчуком і Коломойським".