Остання хвиля загроз Росії застосувати ядерну зброю та ще більше скоротити постачання енергоносіїв поки що не відлякала союзників України в США та Європі, лише зміцнивши їхню волю до перемоги Києва.
У чому вони не впевнені, то це в тому, чи хочуть вони, щоб Володимир Путін програв, пише Bloomberg.
Джо Байден у четвер вивів напруженість на чисту воду, попередивши, що ядерні загрози російського президента можуть виявитися не блефом, оскільки інші варіанти порятунку його вторгнення в Україну звужуються.
"Ми намагаємося зрозуміти, що є для Путіна виходом? Де він зійде? Де він знайде вихід?" — запитав президент США у четвер у Нью-Йорку. — Де він може опинитися в такому становищі, щоб не лише не втратити особу, а й не втратити значної влади в Росії?"
На даний момент Путін ще більше загнав себе в кут, фактично виключивши можливість переговорів з приводу анексії окупованих українських земель і подвоївши своє прагнення боротьби, віддавши наказ про заклик не менше 300 000 резервістів, незважаючи на невдоволення всередині країни.
"Путін фактично ставить нові умови", - каже Олексій Макаркін, заступник керівника Центру політичних технологій у Москві. - У нас практично немає простору для маневру".
Один європейський чиновник порівняв ситуацію Путіна із загнаною в кут твариною, яка стає дедалі небезпечнішою, у міру того, як він усе далі заганяє себе в пастку.
Водночас контрнаступ України лише за кілька тижнів відвоював тисячі квадратних кілометрів території, колись підконтрольної Росії, що підігріває амбіції Києва відтіснити московські війська ще далі, можливо навіть за межі кордонів, які вони займали до вторгнення 24 лютого.
Чим більшого прогресу вони досягнуть, тим сильнішою буде небезпека такої поразки, з якою Путін не зможе змиритися.
Американські та європейські чиновники кажуть, що вони не бачать особливих перспектив у тому, що нещодавно мобілізовані сили Росії, які не мають достатньої мотивації та підготовки та оснащені обмеженим обладнанням, дозволять Путіну зупинити просування України.
Але вони також не бачать швидкої перемоги та опираються вимогам Києва надати більш далекобійну зброю, щоб прискорити цей результат.
Оскільки до настання зимових холодів, що ускладнюють бойові дії, залишилося лише кілька тижнів, американські та європейські чиновники побоюються, що війна може затягтися, а Росія не зможе повернути собі ініціативу, але готова витратити величезну кількість військ та техніки, щоб уповільнити просування України. Дехто вважає, що Київ зможе відкинути московські війська назад до наступного літа.
Українські чиновники кажуть, що успіх їхнього контрнаступу на сьогоднішній день показує, що вони зможуть витіснити російські війська з більшої частини території, зайнятої після вторгнення 24 лютого, протягом 3-6 місяців, якщо продовжаться постачання зброї зі США та їхніх союзників по НАТО.
Успіхи на полі бою на сьогодні посилили заклики повернути всі території, втрачені Росією, включаючи Крим, який Путін анексував у 2014 році.
У Москві деякі чиновники сподіваються, що рішучість Європи та США ослабне під тиском енергетичних проблем та зростаючих витрат на підтримку України. Але за публічною демонстрацією впевненості в тому, що мобілізація дозволить російським військам відновити наступ протягом місяця чи двох, деякі інсайдери визнають, що найбільше, на що зараз може розраховувати Кремль, — затяжний конфлікт, який триватиме роки з періодичними спалахами.
Така перспектива підігріває побоювання обох сторін, що Путін може вирішити, що він не має іншого виходу, окрім подальшої ескалації, з нанесенням ще масштабніших ударів по українських електростанціях та інших цивільних об'єктах або застосуванням хімічної чи ядерної зброї.
Підрив газопроводу "Північний потік" викликав побоювання, що енергетична інфраструктура Європи може стати мішенню.
Путін може бути "досить небезпечним та безрозсудним", коли він "відчуває, що його притиснули до стіни", сказав Вільям Бернс, директор Центрального розвідувального управління США, в інтерв'ю CBS цього тижня. Російський лідер діє на основі "помилкових припущень, коли він думає, що зможе протистояти українцям, Сполученим Штатам та Заходу".
Колишній радник із національної безпеки США Джон Болтон цього тижня публічно закликав до "зміни режиму", заявивши, що Путін має піти. Але деякі європейські чиновники побоюються, що його заміна буде ще жорсткішою.
Невизначеності додає і той факт, що хоча Путін на словах дуже жорстко позначає свої червоні лінії, він не завжди підкріплює це діями. Деякі території, які Путін оголосив російськими "назавжди" після анексії, вже повернуто українськими військовими, що викликало запеклу критику у державних ЗМІ щодо дій кремлівських військ.
Незважаючи на попередження про те, що напади на Крим викличуть масовану відплату, Путін не пішов на різку ескалацію після того, як влітку Київ завдав серії ударів по військових об'єктах на півострові. А Росія досі намагалася применшити масштаби нападів на прикордонні райони України, іноді називаючи вибухи "гучними звуками", щоб уникнути необхідності визнавати бойові дії на своїй території.
Більш масштабна поразка в Україні була б надто серйозною для Путіна, щоб приховувати її. "Російські цього не зрозуміють", - сказав Макаркін, політичний консультант.
Нагадаємо, вранці 8 жовтня на Кримському мості вибухнула фура. Пошкоджено два прольоти мосту та залізничну естакаду.