UA / RU
Підтримати ZN.ua

Китай планує розвивати вітчизняну авіацію після санкцій України проти китайських інвесторів "Мотор Січ"

Київ заборонив китайській компанії Skyrizon купувати реактивні двигуни. Але експерти кажуть, що амбіції Китаю не зупиняються

Плани Китаю використовувати український досвід для прискорення темпів розвитку авіаційних технологій зазнали невдачі, пише гонконгська газета South China Morning Post .

Раніше президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів в дію рішення РНБО від 28 й 29 січня про санкції проти китайських інвесторів «Мотор Січ».

Китайська авіаційна компанія Skyrizon потрапила в чорний список Пентагону в останні дні президентства Дональда Трампа. На неї поширили обмеження на експорт через зв'язки з китайськими військовими та спроби купувати йрозвивати іноземні військові технології, які становлять загрозу національній безпеці США і зовнішньополітичним інтересам.

Американське посольство в Києві на запит ZN.UA відповіло, що спроба Skyrizon отримати контроль над «Мотор Січ» є не тільки загрозою безпеки.

"Це економічна загроза і вона завдасть шкоди українському виробництву «Мотор Січ». Уряд США вирішив, що є достатньо підстав вважати, що Skyrizon має намір відтворити інтелектуальну власність та технології «Мотор Січ» та зрештою виробляти цю продукцію в Китаї. Це знищить ринок «Мотор Січ» у Китаї, створить конкурента, що продає таку саму продукцію, і у підсумку обмежить можливість розвитку «Мотор Січ», — йдеться в коментарі посольства США в Україні.

На думку китайських спостерігачів і військових аналітиків, українські санкції сповільнять - але не зупинять - технологічний розвиток Китаю, відзначає видання.

Китай зробив великий стрибок у своїх військових технологіях за останні роки, але його авіаційна промисловість продовжує боротися над створенням надійних високоефективних авіаційних двигунів, говорилося в торішньому випуску доповіді Міністерства оборони США.

У своєму прагненні модернізувати військову техніку Китай вже давно звернув увагу на Україну, яка успадкувала приблизно третину оборонної промисловості Радянського Союзу.

Перший китайський авіаносець - "Ляонін" - був переобладнаний з колишнього радянського авіаносця "Варяг", який викупили в України через гонконзького бізнесмена. У 2017 році Україна стала другим за величиною після Росії іноземним постачальником зброї до Китаю.

Як одна з найбільших в світі авіаційних компаній, яка виробляє широкий спектр турбовентиляторних, турбогвинтових і турбовальних двигунів як для цивільних і оборонних літаків, так і для вертольотів, покупка "Мотор Січ" розглядалося як шанс для Китаю скоротити свою залежність від американських і російських технологій.

Skyrizon придбав 41 відсоток акцій "Мотор Січ" на початку 2017 року, а потім збільшив їх частку до 80 відсотків через кілька іноземних компаній, однак в кінці того ж року акції були заморожені в очікуванні розгляду Києвом. У 2019 Skyrizon зробила новий поштовх до придбання "Мотор Січ" в партнерстві з українським конгломератом DCH, що належить бізнесменові Олександру Ярославському.

Через два дні після підписання указу про введення санкцій проти Skyrizon, власника компанії Ван Цзина і трьох пов'язаних з ним компаній, Зеленський заявив американському виданню Axios, що не вважає Китай серйозною геополітичною загрозою, але не дозволить йому купити контрольний пакет акцій "Мотор Січ".

Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що Пекін виступає проти введення урядом односторонніх санкцій щодо китайських компаній, які, за його словами, завжди вимагають легальної роботи за кордоном. ZN.UA вже повідомляло, що Китай надіслав Україні ноту, у якій висловлена стурбованість діями української влади відносно китайських інвесторів «Мотор Січ». Нота хоча й не містила погроз, проте документ був витриманий у безпрецедентно жорсткому тоні. При цьому китайці дипломатично висловили сподівання, що всі спірні питання буде вирішено шляхом переговорів.

Читайте також: Підготовку Києва до можливої відповіді Пекіна за «Мотор Січ» варто розпочати з консультацій з Вашингтоном – експерт

Чому Україна ввела санкції проти китайських компаній? Які можуть бути наслідки цього рішення? Як указ позначиться на підприємстві? Подробиці читайте у статті Володимира Кравченка «В Поднебесной тучи ходят хмуро…».