Уже зараз Україна відчуває нестачу робочої сили, а під час повоєнного відновлення цей дефіцит стане просто кричущим. Утім, наша бюрократія вочевидь не готова і не готується до залучення працівників із інших країн, хоча це найшвидший спосіб розв’язати наростаючі проблеми ринку праці.
Іноземців, які прибувають в Україну не з короткостроковим візитом, можна поділити на тих, хто залишається в Україні тимчасово, та тих, хто іммігрує в Україну. Перші документуються посвідками на тимчасове проживання, а другі — посвідками на постійне проживання. За законодавством України, саме друга категорія іноземців є іммігрантами, яким перед оформленням посвідки надається безстроковий дозвіл на імміграцію в Україну.
На яких підставах іноземець може отримати дозвіл на імміграцію в Україну
Просто так переїхати в Україну для постійного проживання не можна, іноземець для початку має відповідати одному з критеріїв, найпоширенішими з яких є:
- перебування у шлюбі з громадянином України понад два роки або перебування в шлюбі з особою, яка уже має дозвіл на імміграцію;
- належність дитини іммігранта до громадянства України;
- територіальне походження з України (коли іноземець, його батьки, баба чи дід, прадід чи прабаба або його рідні брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися чи постійно проживали на території України до 24 серпня 1991 року);
- особи, імміграція яких становить державний інтерес для України, в тому числі діячі науки і культури;
- закордонні українці, які мають відповідне посвідчення;
- інвестори, що вклали понад 100 тис. дол. у статутний капітал української компанії;
- особи, які прослужили в українському війську понад три роки;
- висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, та їхні сім’ї (наприклад, ІТ-спеціалісти);
- колишні громадяни України.
Для отримання дозволу на імміграцію іноземець має підтвердити своє місце проживання в Україні, законність перебування в Україні та надати докази того, що він не хворий на низку інфекційних хвороб, алкоголізм чи наркоманію. Крім того, іноземець, що іммігрує в Україну, не повинен мати судимості за злочин, за який він був позбавлений волі на строк понад один рік. Розгляд документів іноземця та прийняття рішення щодо його імміграції в Україну відбуваються згідно з останніми змінами до законодавства протягом шести місяців.
Після отримання дозволу на імміграцію іноземець документується посвідкою на постійне проживання в Україні, яку зобов’язаний оновлювати кожні десять років.
Квота на імміграцію в Україну
Кількість іноземців, які можуть іммігрувати в Україну, не є необмеженою, адже Державна міграційна служба може обмежувати її, встановлюючи квоти для кожної з категорій іммігрантів.
На частину іммігрантів квота не поширюється, наприклад, на тих, хто отримує право постійного проживання у зв’язку із наявністю дитини-громадянина, шлюбу з громадянином України, на підставі територіального походження з України.
А от на інші категорії іммігрантів Кабінетом міністрів за поданням Державної міграційної служби може бути встановлена квота у разі масового прибуття іммігрантів в Україну. При цьому нова редакція Закону України «Про імміграцію» визначає масове прибуття мігрантів як ситуацію, за якої питома вага іммігрантів у загальній чисельності населення України перевищуватиме 10%.
Трудова міграція: чи може вона бути масовою
Якщо говорити про іноземців, які прибувають в Україну з метою працевлаштування, то вони не можуть розраховувати на отримання дозволу на імміграцію та права постійного проживання в Україні. Лише нещодавно законодавець дозволив таким особам звернутися за отриманням дозволу на імміграцію після п’яти років законного проживання в Україні.
Трудові мігранти отримують посвідки на тимчасове проживання на підставі дозволу на працевлаштування в Україні, який для них має оформити їхній майбутній роботодавець. Тобто, за чинним законодавством, іноземець має прибути до України з наміром працювати на конкретній посаді у наперед визначеного роботодавця.
Дозвіл на працю в Україні видається на строк до двох років з умовою прийняття іноземця на визначену роботу та умовою виплати принаймні мінімальної заробітної плати та відповідних податків. За оформлення такого дозволу роботодавець сплачує чималий державний збір. Цього року такий збір становить понад 21 тис. грн за дворічний дозвіл на працевлаштування іноземця.
Державна служба зайнятості при цьому здійснює контроль за дотриманням умов працевлаштування іноземців і перевіряє, чи дійсно їм виплачується заробітна плата та утримуються відповідні податки. Такий контроль дисциплінує роботодавців, і якщо вони порушують зазначені вимоги, то можуть бути обмежені у праві оформлювати дозвіл на працевлаштування іноземців строком на один рік.
Робота іноземців в Україні без дозволу на працевлаштування не надає їм права проживати в Україні та отримати відповідну посвідку і є проявом неврегульованої міграції.
Очевидно, що чинний механізм залучення іноземних працівників в Україну не сприяє масовому переїзду трудових мігрантів до нашої країни, адже він не є простим і передбачає низку умов. Так, іноземець має знайти роботу або бути запрошеним на роботу в Україну, перебуваючи при цьому за кордоном. Тобто потенційний законний трудовий мігрант, як правило, не приїздить в Україну для пошуку роботи, а вже повинен мати запропоноване робоче місце при отриманні візи в Україну і при перетині державного кордону.
Наявність такої процедури призводить до того, що велика кількість трудових мігрантів наразі працюють в Україні без дозволу на роботу і, відповідно, без посвідки на проживання, що не сприяє захисту прав як іноземців, так і громадян України.
На мою думку, з огляду на заявлену потребу України у трудових мігрантах невдовзі необхідно буде переглянути підхід до надання дозволу іноземцям працювати в Україні. Доцільно буде надавати право кваліфікованим іноземцям на працевлаштування в Україні за певною спеціальністю з подальшим самостійним пошуком роботодавця в Україні. Така модель застосовується в країнах ЄС і сприятиме швидшому задоволенню потреб українських роботодавців у робочій силі.
Через п’ять років роботи можна буде іммігрувати в Україну
Нещодавні зміни до Закону «Про імміграцію» передбачили можливість для іноземця, який п’ять років безперервно проживає в Україні на підставі посвідки на тимчасове проживання, отримати дозвіл на імміграцію. Це правило поширюється, зокрема, і на іноземних працівників.
Для отримання права на постійне проживання в Україні трудовому мігранту необхідно буде довести, що він проживав в Україні законно, на підставі посвідки на проживання, не виїжджав з України на строк понад 180 днів у сумі за рік і не виїжджав з України на понад 90 днів за одну поїздку.
На мою думку, ця нова норма закону є дуже актуальною та сприятиме законній і врегульованій трудовій міграції в Україну. Адже перспектива отримати право постійного проживання в Україні через п’ять років мотивуватиме іноземців прибувати в Україну законно та оформлювати всі документи згідно з чинним законодавством.
Хто отримає громадянство
Українське законодавство передбачає право іноземців звернутися до нашої держави по прийняття до громадянства за умови отримання дозволу на імміграцію в Україну та безперервного проживання в Україні протягом п’яти років. Остання вимога не поширюється на іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки.
Такі іноземці, крім відповідності зазначеним вище критеріям, мають скласти іспит з основ Конституції України, історії України, а також іспит на рівень володіння українською мовою.
Прийняття до громадянства не є швидким, і остаточне рішення щодо нього приймає президент України за поданням Комісії з питань громадянства.
Варто зазначити, що за останні п’ять років президент не приймав указів про прийняття до громадянства України (крім указів щодо осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для нашої країни). Це створює довгу чергу з осіб, які звернулися за прийняттям до громадянства України протягом останніх років, але ще й досі очікують рішення.
Сподіваюся на якнайшвидше вирішення цієї проблеми, адже прозорі і швидкі процедури імміграції та прийняття до громадянства приваблюватимуть висококваліфіковані кадри в Україну, чиї зусилля точно не будуть зайвими під час післявоєнної відбудови України.