Сьогодні, коли РФ розпочала проти України повномасштабну війну, через недофінансування поштової кореспонденції як для Верховного суду, так і для судів першої та другої інстанцій може зупинитися робота будь-якої судової установи. При цьому за час війни із судової системи вже пішло 10% працівників апарату, зазначив в інтерв’ю ZN.UA голова Верховного Суду Всеволод Князєв, з яким поговорила Інна Ведернікова.
«Велике питання — фінансування судів. Ресурси виділяються дуже обмежені. А після початку війни забирають і виділені. Зрозумійте правильно: ми усвідомлюємо, що гроші на армію — це головне й першочергове завдання. Але на сьогодні повністю заблоковане фінансування поштової кореспонденції і для Верховного суду, і для судів першої та другої інстанцій, що може спричинити зупинку діяльності будь-якого суду. І цей факт ще раз доводить, як важливо впроваджувати електронний суд. І задля доступу до правосуддя, і задля економії бюджетних коштів», – зазначив Князєв.
При цьому, недофінансування стосується передусім апаратів судів. Проблема дуже гостро стояла перед війною, коли працівники масово звільнялися через мізерні зарплати.
«Насправді, порушуючи питання фінансування апарату судової системи, я чудово розумію, що під час війни важка і невдячна справа говорити про гроші. Але ще важче не говорити про наше основне завдання — зберегти державні інституції. Суд — одна із ключових. Ситуація погіршується щодня. З тієї ж Державної судової адміністрації уряд зняв 1,5 мільярда гривень, а це близько 12% річного фонду оплати праці. Треба або звільняти людей, або урізати зарплати. Основний ризик тут у тому, що в результаті судова система втратить більшість кваліфікованих фахівців апарату», – додав голова Верховного Суду.
За словами Князєва, сьогодні зарплата працівника апарату суду нижча, ніж касира супермаркету. При тому що це державні службовці, які мають високу кваліфікацію, складають присягу, мають певні обмеження і несуть велику відповідальність. Він зауважив, що не хотілося б остаточно втратити весь інтелектуальний потенціал. За його інформацією, близько 10% працівників апарату не готові повертатися на свої робочі місця.
«Нині всі рішення щодо цього приймає уряд. Ми зі свого боку робимо все, що можемо, розраховуючи на зустрічний рух», – зазначив Князєв.
Коментуючи тему оптимізації роботи судів, голова Верховного Суду заявив, що судовим установам в Україні не можливо черпати ресурси із судового збору. І на зарплати апарату у тому числі.
«Варто пояснити, що українські суди фінансуються в основному з бюджету й тільки частково (10%) із судового збору. Але в розвинених країнах ситуація зовсім інша. Там суди повністю фінансуються за рахунок надходжень від судового збору. Однак для того, щоб цей механізм реально запрацював у нас, треба не лише внести певні зміни до законодавства, а й суттєво підвищити ставку судового збору. Кожна людина в середньому один раз за своє життя звертається до суду. На сьогодні звернення в суд їй обходиться в середньому в 200 гривень. Що насправді дуже смішна сума, на яку потрібно завести справу, оплатити Інтернет, користування інформаційною системою, виплачувати зарплату суддям, апарату, охороні тощо», – додав Князєв.
Водночас за його словами, підвищення судового збору не має стосуватися пільгових категорій — пенсіонерів, людей з інвалідністю, самотніх матерів, звільнених із роботи й інших, які нині повністю звільнені від цього платежу або ж оплачують мінімальний.
Всеволод Князєв також заявив, що війна остаточно показала, що багато судових процедур і процесів не відповідають сучасним реаліям. В Україні необхідно оперативно створити електронний суд.