Коли 2014 року нова влада розгорнула масштабні реформи, в усіх були великі надії: проведемо люстрацію, перезапустимо правоохоронну систему, подолаємо корупцію — і розпочнемо повноцінний шлях в ЄС. Але Досвід показує, що хвиля судових оскаржень як реакція на певні зміни виникає у тому випадку, коли ці зміни суттєво впливають на обсяг прав громадян. Звертаючись до судів, "постраждалі" намагаються поновити своє попереднє становище, посилаючись на неправомірність нововведень. Чи вдається їм це? Усе залежить від рівня організації та впровадження змін, які підготувала влада. Детальніше про це читайте у матеріалі Лабораторії законодавчих ініціатив для ZN.UA "Як суди впливають на кадрове очищення у владі?".
У матеріалі зазначають, що процес люстрації, запущеного у 2014 році, який мав на меті очистити управлінські органи від осіб, причетних до узурпації влади експрезидентом Віктором Януковичем Наразі охоплює майже 500 тисяч чиновників.
"Однак значна кількість експосадовців вважає процедуру очищення влади протиправною, а прийняті уповноваженими органами рішення — незаконними. Це провокує хвилю звернень люстрованих чиновників до суду", – кажуть у ЛЗІ.
Ситуація, нагадують у статті, загострилася через рішення Європейського суду з прав людини у справі "Полях та інші проти України", яким процедуру люстрації в Україні було визнано такою, що порушує права людини.
"Показово, що після набрання законної сили цим рішенням національні суди у понад 90% випадків скасовують накази про звільнення. Зрештою, за даними Міністерства юстиції, з жовтня 2014-го по червень 2023 року з Реєстру люстрованих осіб за рішенням суду було вилучено відомості стосовно 466 чиновників — їх поновили на посадах", — додають у Лабораторії законодавчих ініціатив.
Отже, запущений в Україні процес очищення влади не витримав судового оскарження. І цей випадок став лише одним із перших у цілій низці подібних кейсів.
Аналогічна ситуація, за словами аналітиків, спостерігалася і у реформі поліції, адже, ця процедура була однією зі знакових подій у процесі реформування системи правоохоронних органів, оскільки мала на меті провести відбір доброчесних працівників міліції, які виявили бажання і надалі служити у новоствореній Національній поліції. Але після оголошення незадовільних результатів проходження атестації близько 3300 поліцейських не були з ними згодні і звернулися з позовами до адміністративних судів.
"У результаті на підставі рішень судів значний відсоток поліцейських-позивачів поновився на посадах, адже під час розгляду справ суди виявили слабкі місця процедури атестації. Зокрема, за даними Національної поліції України, станом на 1 липня 2023 року налічується 3931 поліцейський, кому вдалося повернутися на посади на підставі судових рішень. Така позиція судів знову-таки поставила під питання успішність впроваджених змін", – повідомили у ЛЗІ.
У матеріалі також констатували, що негативний досвід дизайнування та втілення атестації поліцейських не був належним чином проаналізований на найвищому державному рівні. Як наслідок, попередні недоліки нагадали про себе через чотири роки, коли треба було проводити атестацію прокурорів Генеральної прокуратури.
Так, із 1083 прокурорів Генеральної прокуратури, які подали заяви про намір пройти атестацію, успішно її пройшли лише 643 особи (59%). Ті прокурори, яким не вдалося потрапили до цього списку, вирішили оскаржити атестацію в судовому порядку.
Тож загалом, за підрахунком Лабораторії законодавчих ініціатив на підставі власного аналізу відомостей із Реєстру судових рішень, до адміністративних судів було подано понад 400 позовних заяв. Тому у результаті судового перегляду було прийнято близько 140 рішень на користь експрокурорів Генеральної прокуратури.
"Після подій Революції Гідності 2013–2014 років особливо гостро постало питання притягнення до відповідальності суддів, які брали активну участь у придушенні громадських протестів проти режиму Віктора Януковича", – йдеться у статті.
Згідно з інформацією від Вищої ради правосуддя за підсумками цих перевірок було складено 41 висновок про наявність ознак порушення присяги в діях 46 суддів. На підставі цих висновків Вища рада юстиції ухвалила 25 рішень щодо внесення подання президенту та парламенту про звільнення з посад 29 "суддів Майдану".
Проте за результатами судового розгляду деяким суддям усе ж вдалося домогтися скасування цих рішень. Тож станом на липень 2023 року стосовно шести суддів суди прийняли остаточні рішення про скасування їхнього звільнення з посад. Це становить понад 20% від загальної кількості суддів, які фігурують у поданнях про звільнення.
Нагадаємо, серед українців, 79% знають, принаймні, про одну реформу, яку Україна має здійснити на шляху до повноцінного членства в ЄС, після отримання кандидатства на вступ. Про це свідчить опитування, проведеного InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки USAID.