Голова Окружного адмінсуду Києва одіозний Павло Вовк, керівництво Офісу президента та проросійський політик Андрій Портнов ймовірно впливали в 2019 році на заміну очільника Ради суддів України Олега Ткачука, йдеться у розслідуванні «Слідство.Інфо». Вказано, що журналісти видання отримали у розпорядження копію так званих «плівок Вовка».
За словами журналістів, записи розмов з кабінету Вовка свідчать, що голова ОАСК та його співрозмовники у період травня-липня 2019 року координували звільнення голови РСУ Олега Ткачука. Замість нього вони просували призначення «зручного» кандидата. Вказано, що спочатку таким кандидатом міг бути тодішній заступник Ткачука – Вадим Бутенко.
У розслідування також йдеться про те, що свої дії голова ОАСК координував із ексзаступником голови адміністрації Януковича Андрієм Портновим та з Офісом президента. Щодо останнього, то журналісти вказують, що ймовірно мова йде про Руслана Рябошапку, який тоді був заступником голови Офісу президента. За словами розслідувачів, з плівок випливає, що Павло Вовк координував зустріч Бутенка із представниками ОПУ.
«Цю ідею просували ми вдвох, я й Андрій, ще є такий Портнов. Ось. Він, але ми з ним не координували щодо того, що я хотів розширену зустріч, а він хотів, щоб Вадику (Вадиму Бутенку – ред.) дали повноваження. […] Я вважав, що Рябошапка сам відфільтрує це питання. Коротше, в результаті, що вийшло: Вадик зараз на зустрічі, Вадик там, на зустрічі, щоб якось зробити з цього картинку», — процитувало видання слова Вовка у телефонній розмові.
Журналісти вказали, що голова ОАСК настільки контролював зустріч, що телефоном давав вказівки Вадиму Бутенку про те, до якого входу в ОПУ він мав прийти. Після цієї зустрічі, яка відбулася 19 червня 2019 року, було опубліковане фото, де Рябошапка та Бутенко тиснуть один одному руки, йдеться у розслідуванні.
Також згідно з «плівками Вовка», голова ОАСК та його співрозмовниками були впевнені в тому, що Ткачука потрібно звільняти з посади голови РСУ. Однак на той момент, вони не мали такої впевненості щодо людини, яка займе його місце. Журналісти вказують, що ймовірно це пов’язано зі спробою зібрати голоси у Раді суддів для звільнення чинного тоді очільника.
«Як я припускав, питання тактичного плану щодо Вадика. Він каже: дивись, є чітко групи людей, які кажуть так: ми готові проти Олега (Ткачука — ред.) голосувати. Але ми чітко говоримо, якщо ти це пов’язуєш із Вадиком, ми не даємо голоси», — процитували журналісти Вовка.
Пізніше після вказаних подій Олег Ткачук заявив, що на Раду суддів тиснуть представники влади. Тоді він пообіцяв звернутися з цього приводу до правоохоронців. У коментарі журналістам видання Ткачук заявив, що Рябошапка нібито особисто дзвонив суддям, намагаючись тиснути на них.
Олег Ткачук склав свої повноваження голови РСУ 5 липня. Його місце зайняв Богдан Моніч. При цьому Бутенко залишився заступником голови Ради суддів.
У коментарі «Слідству.Інфо» Вадим Бутенко заперечив вплив голови ОАСК, Портнова та представника ОПУ на Раду суддів, зокрема, на голосування за відставку Ткачука.
«Який ці особи мають вплив на Раду суддів? Вони не мають жодного стосунку до РСУ, вони ніяким чином не можуть вплинути на суддів, які там у складі», — заявив Бутенко.
Водночас Руслан Рябошапка, як зазначили журналісти, на запитання не відповів.
Нагадаємо, 8 вересня «Слідство.Інфо» представило фільм-розслідування про авторів кризи в Конституційному суді. Досліджені авторами записи з кабінету Вовка (також відомі як «плівки Вовка») свідчать, що свої дії Вовк погоджував з двома Андріями – Богданом і Портновим.
На початку березня НАБУ завершило розслідування і відкрило матеріали справи ОАСК. Павла Вовка та його підлеглих підозрюють у створенні злочинної організації і захопленні влади. Голова ОАСК переховується від слідства та не приходить до суду для обрання запобіжного заходу.
Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі».