Колишній народний депутат від забороненої партії «ОПЗЖ» Федір Христенко, який визнав свою вину у державній зраді, після угоди зі слідством перебуває на свободі, але знаходиться під пильним контролем та охороною Служби безпеки України, пише із посиланням на джерела «Українська правда».
Видання нагадує, що ще до свого викрадення співробітниками СБУ Христенко говорив журналістам, що серйозно боїться за своє життя.
Згодом, писало ZN.UA, у вересні Христенко «добровільно» повернувся в Україну у супроводі начальника департаменту контррозвідки СБУ Олександра Поклада. Основною причиною називали його згоду «дати свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова», який розслідував справу «Мідас».
Джерела видання в правоохоронних органах кажуть, що під час перебування у СІЗО стан здоров’я Христенка суттєво погіршився. Зокрема, за словами співрозмовників, у ексдепутата серйозне захворювання хребта, яке вимагає постійного руху та багатогодинних піших прогулянок, які забезпечити у СІЗО не могли. Також, за словами співрозмовника, Христенко постійно ходив на допити у Головне слідче управління СБУ.
Видання зазначає, що звернулось до СБУ з проханням прокоментувати цю інформацію щодо Христенка, однак там від коментарів відмовились зі словами: «Нічим не зможемо допомогти».
Як повідомив днями Центр протидії корупції, Печерський районний суд Києва відмовився надати матеріали справи з угодо про винуватість Федора Христенка, оскільки їх «вилучили в межах заходів безпеки». При цьому у суді не повідомили про те, хто саме прийняв рішення про вилучення справи та на підставі яких конкретно норм закону.
Як відомо, угода між Федором Христенком та прокуратурою була укладена 3 грудня 2025 року, а судове засідання відбувалось у закритиму режимі. Він визнав свою вину у державній зраді. Згідно з обвинуваченням Христенка ще у 2014 році завербувала Федеральна служба безпеки РФ з представниками якої він 11 разів зустрічався в Росії та Білорусі та «працював на напрямку посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України». Зокрема в ОГП стверджували, що депутат «налагодив тісні стосунки з окремими керівниками НАБУ». Після вироку номер справи навіть видалили з порталу «Судова влада України».
Генпрокурор Руслан Кравченко стверджував, що «в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів» та «немає жодного зв’язку з операцією «Мідас».
У статті «Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам’ятати, аби це не повторилося» редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова пише про корупцію, яка зрослася з результатом, про мовчання влади, роль НАБУ і підозру Єрмаку, бездіяльність СБУ й про те, що ми маємо запам’ятати, аби не повторити цього знову.