Цього тижня лідери країн НАТО заявили, що шлях України до членства в Альянсі є "незворотнім", але вкотре не оголосили про офіційне запрошення Києва до вступу. Це є ще однією втраченою можливістю покласти край невизначеності щодо руху України до НАТО й підготувати ґрунт для повернення до більшої міжнародної стабільності, пише Atlantic Council.
Російське вторгнення в Україну було одним з головних питань порядку денного триденного саміту НАТО, який відбувся у Вашингтоні. Така увага до України не була несподіванкою. Повномасштабне вторгнення, яке російський диктатор Владімір Путін розпочав у лютому 2022 року, є найбільшою війною в Європі з часів Другої світової та створює значні виклики безпеці всіх членів НАТО.
З початку повномасштабного вторгнення майже два з половиною роки тому Росія посилила співпрацю з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, які поділяють прагнення Москви підірвати наявний світовий порядок, заснований на правилах. Поява цієї авторитарної осі допомогла підкреслити необхідність рішучої відповіді НАТО на російську агресію проти України. Члени Альянсу чітко усвідомлюють, що Китай, зокрема, уважно стежить за реакцією НАТО на вторгнення Москви, а будь-який успіх РФ у війні проти України, ймовірно, підживлюватиме експансіоністські амбіції Пекіна щодо Тайваню та в інших місцях.
Попри широке визнання того, що результат війни Росії проти України визначатиме майбутнє міжнародних відносин, саміт цього тижня підтвердив, що в НАТО досі немає консенсусу щодо членства Києва. Навпаки, Альянс, схоже, глибоко розділений щодо цього питання.
Сумніви зосереджені навколо потенціалу подальшої небезпечної ескалації в нинішній конфронтації з Кремлем. Опоненти вступу України стверджують, що, запросивши Київ до приєднання, НАТО може незабаром опинитися у війні з Росією. Тим часом багато прихильників членства України вважають, що тримати Київ у геополітичній невизначеності — це помилка, яка лише заохочує Москву й затягує війну.
Існує п'ять переконливих причин запросити Україну до вступу в НАТО
По-перше, це поклало б край російським імперським амбіціям в Україні. Офіційно запросивши Київ та оголосивши про початок переговорів про вступ, Альянс надішле Москві чіткий сигнал: її мрії про захоплення України й відновлення Російської імперії — марні. Це стало б переломним моментом для сучасної Росії, який, ймовірно, змусив би її переосмислити свою роль у світі.
По-друге, вступ Києва значно посилить НАТО. Україна має одну з найбільших, боєздатних та інноваційних армій у Європі. Протягом майже двох з половиною років українські збройні сили перевершили очікування й успішно протистояли російським військам, які вважаються другою за потужністю армією у світі. Як член НАТО, Україна зміцнила б безпеку Європи, поділившись своїм унікальним бойовим досвідом і знаннями про найсучасніші технології ведення бойових дій.
По-третє, запрошення України до НАТО допоможе стримати Росію від агресії або зловмисних дій в інших частинах Європи. Це підтвердило б контрпродуктивність російського ревізіоністського порядку денного та ймовірність подальших негативних наслідків, якщо Кремль продовжуватиме проводити політику, ворожу Заходу. Безпека України, зрештою гарантована Статтею п'ятою Договору НАТО, забезпечила б стабільність і мир по всьому євроатлантичному простору.
По-четверте, Україна стала б особливо відданим членом Альянсу. Опитування постійно показують, що близько трьох чвертей українців підтримують вступ до НАТО — це вищий рівень громадської підтримки, ніж у багатьох країнах Альянсу.
Українські урядовці та суспільство загалом дуже добре розуміють відповідальність, яка прийде зі вступом до НАТО. Протягом останнього десятиліття Україна демонструвала високий рівень фінансової дисципліни, дотримуючись керівних принципів НАТО щодо витрат на оборону, які передбачають 2% від ВВП. Українські військові також досягли значного прогресу в плані оперативної сумісності й прийнятті стандартів Альянсу.
П'ятим переконливим аргументом на користь членства України в НАТО є сигнал, який це дасть міжнародній спільноті. Запрошення Києва приєднатися до Альянсу продемонструвало б єдність і рішучість колективного Заходу в той час, коли Росія й інші автократії шукають ознаки його слабкості.
Мало хто очікував, що цьогорічний саміт НАТО принесе значні прориви в питанні вступу України. Тим не менш, відсутність прогресу буде вітатися в РФ і неминуче призведе до розчарування в Україні. Лідери НАТО знову використали “сильні” слова, але не змогли підкріпити їх рішучими діями.
Попри це, найближчими місяцями важливо продовжувати дебати щодо майбутнього вступу України до Альянсу. Важливо, що українці не просять про негайне приєднання до НАТО й не очікують отримати переваги колективної оборони в контексті нинішнього російського вторгнення. Натомість вони прагнуть отримати запрошення, яке створить реалістичну та практичну дорожню карту до майбутнього членства.
Більшість українців розглядають вступ до НАТО як єдиний спосіб гарантувати довгострокову безпеку своєї країни на тлі загрози з боку Росії та створити умови для сталого миру в Східній Європі. Якщо не буде рішучого запрошення до вступу в Альянс, українці побоюються, що будь-яка угода про припинення вогню з Москвою забезпечить лише тимчасову паузу перед наступним нападом Росії.
Попри те, що в Києва були всі підстави для невдоволення результатами саміту НАТО у Вашингтоні, цей захід усе-таки мав досить високий рівень ККД для України. Підсумки Вашингтонського саміту аналізував Володимир Кравченко в статті “НАТО досі побоюється Путіна. Та є й добрі новини для України”.