Державні закупівлі під час війни потребують максимально ефективного використання коштів. А виведення закупівель із системи Prozoro на початку повномасштабного вторгнення РФ, що тривало чотири місяці, залишало дуже багато простору для зловживань.
«Навіть у воєнний час далеко не всі закупівлі безпосередньо пов’язані з війною. Тисячі державних замовників по всій країні забезпечують діяльність своїх організацій і потреби громад, купують різноманітні товари, проводять планові ремонти», - пояснює гендиректор ДП «Прозорро» Василь Задворний у статті «Повернення до прозорості – для всіх закупівель, окрім оборонних».
Таке рішення було виправданим на початку вторгнення, коли ціни могли змінюватися щодня, і важливо було знайти постачальника, в якого є товар і який зможе його доставити в умовах стрімкого руйнування ланцюжків постачання. З часом ситуація стабілізувалася, але безконтрольність витрат у закупівлях призводила до необґрунтованих витрат.
Наприклад, 55% угод на постачання пального були оформлені за цінами, вищими за ринкові, а середня ціна яєць в публічних закупівлях виявилася в 1,5 разу вищою за роздрібну. Тож за відсутність конкуренції в тендерах доводиться дорого платити.
За словами Задворного, траплялися випадки, коли замовники витрачали кошти на необґрунтовані у воєнний час закупівлі. Наприклад, міськрада Бахмута Донецької області закуповувала саджанці троянд і послуги з благоустрою тоді, коли армія ворога була на підступах до міста.
Голова ДП «Прозорро» припускає, що найбільш кричущі зловживання стануть відомі вже після війни, адже, укладаючи прямі контракти, замовники мають право публікувати ці договори в системі вже після закінчення воєнного стану.
24 червня уряд прийняв зміни до постанови №169, які повернули обов’язкові закупівлі через Prozorro. Разом з прозорістю закупівель повернулася й конкуренція. На суму від 50 тисяч гривень замовники повинні публікувати оголошення в Prozorro і проводити спрощені закупівлі.
«Це максимально простий та швидкий інструмент для проведення аукціонів у Prozorro. Він не потребує підготовки великої кількості документів і триває від восьми робочих днів (в середньому – два тижні) з моменту оголошення до підписання контракту», - пояснює посадовець.
Інша, швидша опція – використовувати електронний каталог Prozorro Market, де постачальники з усієї України розміщують свої товари.
Варто зауважити, що Кабмін зняв будь-які верхні ліміти на використання цих інструментів: навіть багатомільйонне обладнання можна купувати за спрощеною процедурою.
«Щодо обов’язкового проведення закупівель у Prozorro від 50 тисяч грн, то на час воєнного стану це обмеження рахується не на річну потребу замовника в конкретному товарі, а на кожну окрему закупівлю. І це знімає з замовників додаткове навантаження на проведення торгів», - продовжує Задворний.
Також уряд зараз напрацьовує зміни до закону «Про публічні закупівлі» щодо зміни лімітів для обов’язкового проведення закупівель.
Протистояння між місцевими та центральною владами загострилося у зв'язку з поверненням держзакупівель до системи Prozorro. За законом громади зобов'язані фінансувати ТрО та допомагати ЗСУ. Однак повернення тендерів відбулося на тлі відсутності держмеханізму передоплати – (так працюють західні постачальники), включення якого ОМС вимагають від уряду другий місяць. Що в сукупності, як заявляють мери, заблокувало у місцевих бюджетах існуючі вільні ресурси та можливість оперативно робити оборонні закупівлі.
Тож що ж важливіше – швидкість прямих закупівель чи прозорість із тендерами та обґрунтуваннями в системі Prozorro? І що сталося насправді після повернення у процес Prozorro? Позицію Асоціації міст України минулого тижня в інтерв'ю ZN.UA озвучив мер Дніпра Борис Філатов. Позицію ДП «Прозорро» у рамках продовження дискусії представляє його директор Василь Задворний.