UA / RU
Підтримати ZN.ua

Аналітики «ЧЕСНО» склали антирейтинг прозорості міськрад України

З протоколів земельних комісій деяких рад неможливо зрозуміти, як саме голосують депутати. Подекуди протоколи взагалі відсутні у вільному доступі.

Аналітики «Руху Чесно» дослідили, наскільки прозорими у своїй діяльності є міські ради України. Аналіз проводили, вивчаючи документацію земельних комісій, оскільки саме ця та бюджетна комісії зазвичай є ласим шматком для місцевих депутатів.

У цих комісіях розподіляють невідновлювальні ресурси громад (землю, зелені зони, заплави) та планують, як витрачатимуть податки містян. Тож комісія є першим і важливим фільтром, який може не допускати неякісний або скандальний проєкт рішення до прийняття.

Та чи завжди міськради прозоро і докладно протоколюють засідання комісій, зокрема поіменне голосування?

Рух ЧЕСНО

Земельна комісія у Києві – одна з найпопулярніших. Однак поіменні голосування своїх депутатів не оприлюднює.

«Попри те, що засідання земельної комісії Київради транслюється онлайн, зрозуміти, як саме голосує кожен член комісії, неможливо. Голова оголошує загальний результат голосування, а у протоколах засідання комісії не вказується поіменне голосування депутатів», - наголошують аналітики.

Що стосується пленарних засідань сесій Київської міськради, питань до прозорості голосувань не виникає. Система «Рада-4» працює майже без збоїв, із сесій ведеться трансляція у YouTube.

Кнопкодавство у Київраді було унеможливлене ще у 2015 році завдяки сенсорній кнопці.

Аналогічний підхід до «поіменки» спостерігається у міськрадах Луцька, Харкова, Житомира та Івано-Франківська. У протоколах земельної комісії Чернівецької міської ради не вказується, як голосують депутати, лише подається загальний результат. 

На сайтах міськрад Полтави та Ужгорода аналітики взагалі не змогли знайти протоколів засідань земельної комісії, не кажучи вже про те, щоб там було поіменне голосування.

У Львові, Одесі, Запоріжжі, Миколаєві й Сумах у протоколах засідань земельних комісій поіменне голосування вказується прозоро і докладно.

Земельна комісія Миколаївської міської ради вказує у протоколах, як голосують депутати, якщо голосування не одностайне. Також у Миколаєві є окремі файли з «поіменною» в таблицях до кожного питання.

У протоколі засідання земельної комісії Львівської міської ради також чітко видно, хто з депутатів як голосував.

Протокол засідання земельної комісії Сумської міської ради засвідчує, що там педантично вказують прізвища депутатів у дужках біля кожної позиції з питання. 

Так само в Одеській міській раді протоколюється засідання земельної комісії, якщо голосування не одностайне. 

У Тернополі, Херсоні, Дніпрі й Чернігові поіменне голосування з протоколів можливо встановити методом виключення. 

Земельна комісія Тернопільської міської ради вказує прізвище депутата, голосування якого відрізняється від голосування більшості.

У Дніпровській міськраді комісія голосує переважно одностайно, але в окремих випадках вказується, хто голосував інакше.

У земельній комісії Херсонської міської ради вказують прізвища депутатів, які голосують проти, утримуються або не голосують.

У протоколах засідання земельної комісії Чернігівської міської ради голосують переважно одностайно. Якщо депутат не голосує через конфлікт інтересів, його прізвище вказується.

Земельна комісія Черкаської міської ради рахує не всі голоси. Так, у протоколі за 7 липня згадується, що на засідання комісії присутні дев’ять депутатів, водночас проєкт рішення підтримали сім. Якої думки дотримувались двоє інших членів – невідомо.

Рух ЧЕСНО

Читайте також: Нерівні умови: як колишні депутати Київради вигравали вибори

Програвши місцеві вибори, особливо – до  обласних рад, партія влади зробила ставку на широкий компроміс. В результаті у «Слуги народу» в 12 областях – свій голова облради і ситуативна більшість, що об'єдналася під розподіл обласного «пирога». Союзи партії влади мають безрозмірний діапазон. Починаючи від ЄС і «Свободи» і закінчуючи ОПЗЖ.

Однак й інші партії з легкістю вступали в неприродні союзи, опускаючи питання ідеології заради миттєвих корисливих інтересів і лояльності центральної влади. Як, навіщо і де особливо яскраво, – читайте в бліц-дослідженні Олександри Дем’яненко «Хто взяв владу в обласних радах?» у ZN.UA.