Повстання засновника ПВК "Вагнер" Євгєнія Прігожина проти військово-політичного керівництва РФ пробило у президента Владіміра Путіна ауру повного політичного контролю над Росією - раніше таких серйозних поворотів за 20 років його правління не було. Інсайдери в Москві були приголомшені тим, що він проігнорував неодноразові попередження про те, що Прігожин готується ввести в Москву колони добре озброєних бойовиків, пише Bloomberg.
Путін дозволив найманцям Прігожина підійти настільки близько до столиці, що регулярній армії довелося розгорнути танки та війська для оборони. Це породило колись неймовірні сумніви в тому, що він “легендарно” керує країною.
Американські та європейські чиновники приватно назвали 24-годинне повстання - попередні ознаки якого виявила їхня розвідка - безпрецедентним викликом контролю 70-річного президента. Мутна угода, яка дозволила Прігожину та його людям піти без наслідків, навряд чи ознаменує кінець напруженості, попередили вони.
За сімнадцять місяців повномасштабної війни заворушення зруйнували видимість стабільності, над створенням якої Путін працював роками. Прігожин, давній ставленик, який здобув популярність на кремлівських заходах, кинув перший військовий виклик російському президенту з 1993 року, що є похмурою ознакою в країні, де невдалі війни неодноразово призводили до кривавого кінця лідерів, які їх почали.
"Це найбільший публічний провал за всю політичну кар'єру Путіна. Заколот Прігожина показує, наскільки крихкий російський політичний режим", - сказала Єкатєріна Шульман, російський політолог, яка зараз працює в Берліні.
Згідно з однією конфіденційною оцінкою європейської розвідки, і Путін, і Росія, швидше за все, вийдуть із кризи слабшими, і це розглядатиметься як його особиста поразка.
Під час хаосу в Москві ЗСУ просунулися вперед у районі Бахмута, де війська "Вагнера" билися протягом кількох місяців, а також далі на південь.
"Є прогрес на всіх фронтах", - заявила у суботу заступник міністра оборони Ганна Маляр.
За словами одного високопосадовця, видима слабкість Путіна може підштовхнути тих союзників Києва, які закликають до ще більш рішучої відповіді на агресію Росії, особливо на саміті НАТО у Вільнюсі наступного місяця, де Україна домагатиметься від альянсу більш жорстких зобов'язань.
Але інші партнери побоюються, що потрясіння можуть зміцнити руки прихильників жорсткої лінії, які хочуть активізувати військові дії, або зробити Путіна більш непередбачуваним, оскільки він ще більше репресує тих, кого вважає нелояльним. У столицях США та Європи чиновників просили бути обережними у своїх публічних заявах в умовах невизначеності.
У вихідні Путін робив телефонні дзвінки, щоби заспокоїти своїх союзників. Росія направила дипломата до Китаю, який підтримував Путіна під час війни, щоб пояснити "події 24 червня" - евфемізму Міністерства закордонних справ РФ. У пекінському звіті про цю зустріч повстання навіть не згадувалося.
Раніше Путін вже переживав загрози своїй владі, включно з громадськими протестами, економічними кризами та тиском з-за кордону. На даний момент немає жодних ознак того, що його влада може бути поставлена під сумнів. Але в міру того, як Кремль готується до виборів наступного року, які можуть зберегти Путіна на посаді до 2030 року, сумніви щодо його політичної непереможності зростають.
Напруженість у російській еліті з приводу невдалих воєнних дій наростає вже кілька місяців. Виникли протиборчі табори: одні наполягають на агресивнішому веденні кампанії, інші сподіваються на швидке врегулювання, щоб обмежити збитки для Росії. За словами співрозмовників, Путіну все важче балансувати між цими двома підходами.
За словами людей, близьких до керівництва країни, російський президент був упевнений, що зможе впоратися з амбіціями людини, яка колись обслуговувала його обіди. Загартовані в боях війська Прігожина могли діяти на полях битв, де путінська армія зазнавала невдач, а його публічні нападки на вище командування, що супроводжуються нецензурною лайкою, посилювали тиск на військове начальство, що відставало.
Але в той час як військові дії йшли важко, вплив Прігожина зростав завдяки потоку фінансування та підтримки з Кремля. Його, здавалося б, щирі монологи у соціальних мережах підкорили багатьох простих росіян, які втомилися від офіційної пропаганди. Що ще важливіше, він торкнувся глибокої жили підтримки серед впливових прихильників жорсткої лінії в еліті силових структур та уряду. Вони побоюються, що Путін та багато інших вищих посадових осіб недостатньо віддані досягненню перемоги в Україні і можуть погодитися на припинення вогню, кажуть ці люди.
Критика Прігожина так і не поширилася із соціальних мереж до державних видань, які визначають ширшу громадську думку. "У суспільстві є бажання, щоб усе це якнайшвидше закінчилося", - сказав Денис Волков, соціолог "Левада-центру".
Всередині Кремля побоювання щодо зростаючого впливу Прігожина посилилися, але Путін не повірив у можливість збройного виклику, кажуть анонімні джерела. За словами цих людей, саме запізніла спроба Путіна приборкати Прігожина спровокувала кризу, коли на початку цього місяця чиновники наказали бійцям його "Вагнера" зареєструватися в Міністерстві оборони до 1 липня. Прігожин звик вирішувати конфлікти “по-чоловічому”, тож пішов разом зі своїми бійцями вимагати аудієнцію у Кремлі.
"Вони хотіли розпустити Вагнер", - сказав Прігожин у суботу в Telegram.
У рамках угоди щодо припинення повстання, укладеної за посередництва білоруського президента Алєксандра Лукашенка, близького союзника Росії, Путін погодився особисто гарантувати, що найманець зможе залишити країну, і зняв усі кримінальні звинувачення з його бійців. Натовпи тріумфували, коли Прігожин разом зі своїми бійцями залишав Ростов-на-Дону в кінці суботи.
"Вони були змушені піти на угоду", - сказав Сергій Марков, політичний консультант, який має тісні зв'язки з урядом.
Один із високопоставлених прихильників Путіна пожартував у неділю, що він та його співробітники готувалися захищати свої офіси в центрі Москви, і були шоковані тим, що Прігожину та його людям дозволили піти без наслідків. Це, за його словами, змусило його замислитися над тим, чи справді президент розуміє, що робить.