Україна сподівається отримати План дій членства (ПДЧ) в НАТО вже в грудні цього року, хоча й немає підстав для такого позитивного формулювання, заявила під час пресконференції Democracy in action: Zero corruption conference віцепрем’єр-міністерка України з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Вона також розповіла про те, що може дати Україна НАТО.
“Який внесок може зробити Україна щодо політики безпеки та оборони? Фактично НАТО немає стратегії у цьому регіоні (східноєвропейському). Проте в України вже є стратегія, захищаюча наші кордони, використовуючи різні методи для цього. Ми говоримо про зобов’язання, які кілька років тому висловили члени альянсу. І керівництво України та громадяни терпляче чекали. Проте ми зрозуміли, що тиша це не підходяща стратегія. Тому що Бухарестський саміт був історичною подією, а тепер нам потрібні історичні відповіді”, - заявила Стефанішина.
Вона зазначила, що сьогодні Україна не лише приймає підтримку, а є й донором оскільки знає, як протистояти гібридним загрозам. Також Україна знає як боротися не лише з військовими загрозами РФ. Зокрема, Україні забезпечує свою безпеку без ядерної зброї.
“Україна - це єдиний партнер НАТО, який брав участь у більшості місій альянсу. Українські військові офіцери визнавалися як найбільш досвідчені та професійні, які мають найбільше поваги від представників НАТО. Україна, навіть якщо не є членом НАТО, дотримується вимоги витрачати не менше 2% ВВП на безпеку та оборону. І цього року це 5%. Україна активно впроваджує реформи. Ми дійсно впроваджуємо реформи, які є необхідними. Ми проводимо реформу ЗСУ, сфери оборони. Також публічні закупівлі у сфері оборони. Ми все це робимо згідно з політикою НАТО”, - додала віцепрем’єрка.
За словами Стефанішиної, керівництво країни та чинний парламент продовжують рухатися у вказаному напрямку, так само впроваджуючи антикорупційні закони.
“Звичайно ми продовжуватимемо рухатися у правильному напрямку. І нам потрібно, аби визнавалися наші успіхи та деякі недоліки. Але нам потрібно, щоб ми запровадили план дій щодо членства, щоб розуміти, що ми маємо єдність із нашими партнерами. Щоб переконатися, що трансатлантичні союзники можуть об’єднатися навколо складних питань. Тому наше повідомлення просте: Україна залишається і завжди дотримуватиметься шляху впровадження реформ”, - додала Стефанішина.
Вона також заявила про те, що Україні та іншим країнам цього регіону потрібна єдність та підтримка, “чи то ми говоримо про трансатлантичну єдність щодо взаємної побудови демократичних процесів у всіх країнах”.
“І на наступному саміті НАТО нам потрібно почути відповіді”, - вказала Стефанішина.
Водночас вона додала, що Україна хотіла б отримати ПДЧ в НАТО вже в грудні цього року.
“Звичайно, ми знаємо (і це підтвердив Мірча Джоане), що буде заява про політику "відкритих дверей" для України і для Грузії. Але для нас більш важливо, щоб країни продемонстрували своє стратегічне терпіння, стратегічну прихильність союзників. І ми, звичайно, сподіваємося побачити, що лідери НАТО проінструктують своїх міністрів закордонних справ зробити крок вперед в ясності щодо ПДЧ для України вже в грудні на міністерській зустрічі НАТО”, - заявила Стефанішина.
Щоправда, за її словами, поки Україна не бачить перспектив для такого позитивного формулювання. Однак, віцепрем’рка зазначила, що багато союзників змагаються за ясність для України щодо членства в Північноатлантичному альянсі.
"Це лише початок шляху, яким ми йдемо. І навіть більш важливим є те, що українці і українське керівництво не відступить у своїй риториці. Нам дійсно потрібні відповіді, і нам дійсно треба бачити саміт, на якому Україна, нарешті, отримає ПДЧ", - заяивла Стефанішина.
Детальніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка "Обіцяного тринадцять (?) років чекають".