В 2023 році завершиться перший цикл участі в «Партнерство посилених можливостей». Директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук у статті для ZN.UA пише, що цей рік міг би стати оптимальним для отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
Експертка додала, що не означає, що потрібно встановлювати публічні дедлайни й фокусуватися на цьому питанні в публічній комунікації з НАТО, однак політичне лідерство тут потрібне, аби всі залучені до процесу стейкхолдери в самій Україні розуміли, яким є наш план дій у відносинах із НАТО. А також те, що цей план дій підтримується особисто президентом країни.
«І у Володимира Зеленського, п’ятирічний термін президентства якого завершується у 2023 році, є можливість увійти в історію людиною, за президентства котрої Україна стала кандидатом на членство в НАТО», - пише експертка.
Вона вважає, що це виглядатиме тим більш промовисто, що за попереднього президента реальністю не стало навіть запрошення України до партнерства посилених можливостей.
«У цьому контексті, правильним сигналом став лист президента, який під час свого візиту до Брюсселя передала генеральному секретарю віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. У ньому не лише висловлювалася подяка за визнання України партнером із розширеними можливостями, а й фіксувалися сподівання «на подальшу підтримку євроатлантичних прагнень України відповідно до рішень Бухарестського саміту 2008 року та наступних самітів НАТО». Хоча ПДЧ побічно фігурує в рішенні Бухарестського саміту, очевидно, годилося б у цьому зверненні окремо артикулювати націленість на отримання Плану дій щодо членства як наступного кроку в євроатлантичній інтеграції України», - пише Гетьманчук.
Крім того, пропонує експертка, можливо, варто було б розглянути варіант, щоб копії листів, які Україна адресує генеральному секретарю (а за останніх пів року такий епістолярний формат був задіяний Києвом принаймні двічі) надходили представникам країн—членів альянсу у Брюсселі.
«Діалог із генсеком НАТО та його заступниками важливий, однак важливо також інтенсифікувати взаємодію з країнами-членами, від послів і до профільних міністрів. Для цього у Брюсселі має перебувати посол України при НАТО. Кількарічна відсутність за кожного українського президента представника України при Альянсі викликає сумніви в серйозності намірів Києва зблизитися з НАТО і робить Україну мішенню для критики опонентів такого зближення», - пише Гетьманчук.
Завданням нинішніх євроатлантичних стратегів в української влади Гетьманчук називає забезпечення того, щоб всі відповідні актори та в Україні, і в НАТО розуміли: наступна станція після ППМ — це ПДЧ.
«Відтак, у наступних три роки потрібно провести максимальну детоксикацію діалогу про приєднання України до Плану дій щодо членства. Те, що, по суті, було зроблено з «Партнерством посилених можливостей» стосовно окремих європейських союзників», - резюмує експертка.
Детальніше про те, яка наступна «станція» буде після приєднання України до програми НАТО «Партнерство посилених можливостей», читайте в статті Олени Гетьманчук «Євроатлантичний трек» для ZN.UA.