Вчасно закупити і укласти договори на необхідну для країни кількість вакцин Мінздоров’я не змогло. Весь процес супроводжувався плутаниною і скандалами. Це, в тому числі, сильно вплинуло на довіру громадян до нарешті завезеної вакцини. Люди з пріоритетних груп вакцинуються неохоче. Сама кампанія вакцинації не продумана, незважаючи на те, що часу на це було вдосталь, і що на даний момент в Україні — лише 500 тисяч доз вакцин, за вирахуванням вже оприбуткованих. Через це такі довгоочікувані країною дози вакцини просто викидаються. Мінздоров’я ж на власні промахи продовжує реагувати запізніло і тупо. У підсумку виходить, що практично будь-хто може назватись громадським або публічним діячем та претендувати на щеплення позачергово.
«Житомирська область в червоній зоні. І вчора було зроблено 40 вакцинацій... Якщо їхати на машині і кидати шприци в людей, випадкових попадань було б більше (вибачте за порівняння)», — пише на своїй сторінці в Фейсбук Матвій Хренов, який до 2018 року був заступником мера Житомира.
За його словами, область отримала понад 17 тисяч доз вакцин, а такими темпами процес вакцинації розтягнеться місяців на чотири.
Ексзаступник міністра Мінздоров’я Павло Ковтонюк для стимуляції процесу імунізації жартома пропонує профільному міністерству закупити і видавати вакцинованим улюблені багатьма фруктові цукерки «Равлик Боб» вітчизняного виробництва, а Мінціфрі тим часом створити окремий електронний реєстр тих, хто їх отримав.
В принципі, якщо пригадати заборону на продаж шкарпеток під час локдауна, то будь-який з цих варіантів — і кидання шприців, і «Равлик Боб» як бонус — не здаватиметься таким вже неймовірним.
Але Мінздоров’я все ж обрало інший шлях. І своїм наказом від 1.03.2021 №369 внесло зміни в «Дорожню карту впровадження вакцини...» (наказ №3018 від 24.12.2020), у відповідності з якими, з метою зниження ризиків не використати вакцини (в кожному флаконі з Covishild, закупленому Україною — 10 доз вакцини, а термін придатності відкритого флакону — 6 годин), рекомендував залучати до публічної «вакцинальної сесії публічних та громадських діячів».
Це, схоже, не сильно допомогло. Минуло кілька днів, але незважаючи на появу в соцмережах хронік про самопочуття деяких щасливо вакцинованих «громадських діячів» 5 березня, наприклад, були щеплені 3277 чоловік. Слід розуміти, що коли в повідомленнях про кількість вакцинованих за добу ми бачимо цифри, які не кратні 10, це означає, що якусь кількість доз було просто викинуто. Цифра «3277» говорить про те, що невикористаними залишилися 3 дози вакцини. Тобто утилізували мінімум один, а, можливо, і сотні флаконів, оскільки в круглі десятки могло скластися безліч непарних залишків вакцин.
Чому так відбувається? Та тому що, передбачивши в Дорожній карті можливість віддавати незатребувані дози «публічним і громадським діячам», і тим самим популяризувати вакцинацію, Мінздоров’я не подумало про механізм — як саме це робити. І якщо Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового ураження»,прийнятий у 2020 році, в ч.1 ст.1 п.37 дає перелік національних громадських діячів (хоча з регіональними все одно незрозуміло), то визначення поняття «громадський діяч» в українському законодавстві відсутнє.
Всі приблизно розуміють, що громадська діяльність — це якісь систематичні зусилля, спрямовані на просування соціальних, політичних, економічних, екологічних або інших змін з метою поліпшити життя суспільства. Але поле діяльності громадського діяча — досить широке, і ніякими законодавчими рамками не визначене. Якщо йдеться про те, що громадського діяча можна прищепити на камеру з метою популяризації процесу, і таке поняття вводиться в підзаконний нормативний акт, то,вочевидь, його необхідно пояснювати.Бо я, наприклад, не розумію: якщо щоранку, здійснюючи пробіжку в ліс, я збираю сміття, що «зустрілося» мені по дорозі, а потім повідомляю про це в соцмережах, як про гідний наслідування особистий приклад, то я — громадський діяч чи все-таки ні? Хто оцінить значимість мого внеску? Якими є критерії корисності громадського діяча?
Прояснити ситуацію я спробувала, зателефонувавши на гарячу лінію Мінздоров’я. Питання були такі: як записатися на вакцинацію публічному або громадському діячеві і як зрозуміти, хто це такі? Наводжу розмову майже повністю. Вона прекрасно демонструє логіку хаосу Мінздоров’я в процесі вакцинації.
— З вами зв'яжуться регіональні координатори та розкажуть про план дій, — відповіла на моє запитання дівчина-оператор.
— А звідки регіональні координатори знають, як зі мною зв'язатися?
— Ну якщо ви громадський діяч, то це повинно бути десь записано.
— А як записують громадських діячів? Яка поцедура? Раптом про мене забули?
— Ми можемо вас записати. І про вас точно не забудуть.
— Але я б все-таки хотіла зрозуміти, хто це — громадський або публічний діяч? Як зрозуміти, людина ним є чи ні? Які критерії?
— У вас є посвідчення громадського діяча?
— А хто його видає?
— Ну якщо ви громадський діяч, то це ж має бути законодавчо підтверджено.
— Так я вас і питаю: в якому законодавчому акті прописані критерії, спираючись на які можна визначити: чи є людина громадським або публічним діячем?
— Я можу записати вас в чергу на вакцинацію або, якщо ви підтверджений громадський діяч...
— Ким підтверджений? Я підтверджую, що я — громадський діяч.
— Ну це повинно бути підтверджено якимось документом.
— Яким? Я напишу розписку, що я — громадський діяч. Це документ?
— Тобто вас цікавить, який документ повинен підтвердити, що ви — громадський або публічний діяч? Зачекайте, будь-ласка.
(За кілька хвилин) У нас немає інформації про різницю між публічним і громадським діячами. Але я поговорила з відповідальним співробітником, і ми можемо запропонувати записати ваші дані та передати їх регіональному координатору.
— Записати мої дані як кого? Я хочу зрозуміти, якою є процедура, яким чином публічному діячеві або невідомому громадському діячеві потрапити на вакцинацію?
— Списки збираються регіональними спільнотами. Я так розумію: те, що людина є громадським або публічним діячем, має бути десь записано.
— Це ваше розуміння і ваша фантазія. Я хочу зрозуміти, яким чином публічний або громадський діяч потрапляє в списки регіональних координаторів.
— Все, що я можу зараз зробити, це зафіксувати ваше звернення, передати його регіональному співробітнику, він зв'яжеться з вами, і ви зможете дізнатися свій номер у черзі.
— Я правильно розумію, що порядок такий: дзвониш на гарячу лінію, кажеш, що ти громадський діяч, і тебе записують у чергу з порядковим номером?
— Я передам ваш контакт регіональному координатору, він вам передзвонить і запише.
— І я отримаю вакцинацію?
— Так.
— Але хто такі публічні або громадські діячі ви не знаєте?
— У нас немає такої інформації. Але якщо ви знаєте, що точно до нихналежите, вам зателефонують.
— А якщо не знаю?
— Ну як це ви не знаєте? Ви ж подзвонили як громадський діяч, і почули, що якщо залишиться вакцина, то вас провакцинують.
— Я не почула. Про це йдеться в наказі Міністерства охорони здоров'я. І я хочу зрозуміти, яким чином це відбувається — хто такі громадські та публічні діячі, і як їм отримати щеплення. Це ж просто, правда? Я зрозуміла: ви не знаєте. Процедуру до вас не доведено.
— Поки ми такого не робили. Все, що я можу для вас зараз зробити, — передати ваші дані регіональному співробітнику, і він з вами зв'яжеться.
— Багато громадських діячів вже отримали вакцину, як видно,зокрема,з соцмереж. Яким чином тоді це сталося, якщо до вас з таким питанням не зверталися? Або їх взяли з того реєстру, про який ви говорите?
— Це питання вже не до нас.
— Гаразд. Запишіть мене, будь ласка, на вакцинацію. Ви ж бачите мій номер телефону?
— Так. Записую. І передаю інформацію співробітникові, який потім з вами зв'яжеться.
— Журналісти відносяться до громадських або публічних діячів?
— Так, журналіст — це публічна особа.
— Ви так впевнено сказали. Чому ви так вирішили?
— Прошу вибачення. Такої інформації у нас немає. Я записала ваші контактні дані, з вами зв'яжуться.
***
Чекаємо. 15578 вакцинованих за 10 днів. З такою швидкістю процесу і логікою хаосу від МОЗ можете самі спробувати підрахувати, скільки часу знадобиться на імунізацію тільки пріоритетних груп населення. Якщо ви хочете вакцинуватися, але ваша черга далеко, ви можете спробувати записатися громадським або публічним діячем. Можливо, у вас вийде обдурити систему.
Я не стала доводити цей експеримент до кінця і, користуючись статусом журналіста, записуватися на позачергову вакцинацію у якості громадського діяча, а тим більше робити цю процедуру. Це просто аморально в тій ситуації, коли є багато людей, яким ці вакцини зараз потрібніші, ніж нам. Проте ми виявили щілину. І справа МОЗ — її залатати.
Усі статті Алли Котляр читайте тут.