UA / RU
Підтримати ZN.ua

Бебі-бокси. Три роки скандалів

Як благородний проєкт перетворився на спосіб нажитися. Висновки Рахункової палати

Автор: Алла Котляр

«В українських реаліях історія з бебі-боксами стала виглядати непристойно з самого початку». Так починалася стаття ZN.UA «Бебі-бокси Пандори», датована 31 серпня 2018 року. Відтоді спливло майже три роки. (Вперше ідею «пакунків малюка» уряд запустив у публічний простір акурат до Міжнародного дня захисту дітей — 1 червня 2018-го.) Однак досі організаційно проєкт виглядати пристойніше, на жаль, не став.

Не братимемо зараз до уваги відсутність у ньому соціальної складової, на чому власне з самого початку наголошували ініціатори ідеї. Бебі-бокс — не є адресною допомогою насамперед незаможним сім’ям. Він не зобов’язує маму, яка планує його отримати, ані стати на облік як вагітна в потрібний період, ані вчасно зареєструвати новонароджену дитину, ані зробити їй усі необхідні щеплення. Пакунок не допомагає виявити можливі ризики для дитини в сім’ї і жодним чином не впливає на народжуваність. Це просто приємний бонус усім без винятку громадянам України, в яких народилася дитина. Що ж, багаті країни можуть собі це дозволити. За податки своїх громадян.

Слід сказати, що багатьом батькам такий «подарунок» дуже до вподоби. Їх можна зрозуміти — чи не вперше держава виявила щодо них якесь піклування. Вміст «пакунків» усі ці роки поліпшувався, до того ж не треба бігати по магазинах одразу після народження дитини. Хоча декому таки довелося. Через уже згадану організаційну непродуманість, яка, до речі, призвела до неефективного витрачання коштів та заподіяння матеріальної шкоди територіальним громадам і державі. Саме такими є висновки звіту Рахункової палати.

«З 1 вересня 2018 року спрямування з державного бюджету 2544,4 млн грн дозволило придбати 587 441«пакунків малюка» та виплатити грошову компенсацію вартості таких пакунків на 83 277 новонароджених дітей», — зазначається у звіті. При цьому неефективні управлінські рішення призвели до додаткових витрат. У 2018–2019 роках 83,8 млн грн за рахунок коштів субвенції з держбюджету місцевим бюджетам були сплачені ЮНОПС (Управління ООН з обслуговування проєктів) за послуги з управління проєктами міжнародної технічної допомоги, якої не було. У 2020-му 45,5 млн грн перераховані Мінсоцополітики на рахунки цієї ж організації надлишково. На момент завершення аудиту їх до бюджету не повернуто, — знову-таки, на підставі вже другого зареєстрованого проєкту міжнародної технічної допомоги, якої не було надано взагалі.

Про що йдеться?

Згідно з постановою Кабміну №512 від 20.06.2018 р., місцеві бюджети мусили профінансувати «пакунки малюка» за кошти субвенції з Держбюджету на виплату допомоги сім'ям із дітьми, незаможним сім'ям та інвалідам. Але не через публічні тендери на ProZorro, а перерахувавши гроші посередникові — ЮНОПС.

Для цього 20 серпня 2018 року у МЕРТ під №3919 було зареєстровано проєкт міжнародної технічної допомоги (МТД) «Забезпечення соціального захисту і відповідального батьківства в Україні» у рамках Меморандуму України з ООН, вартістю 25 млн дол., терміном реалізації два роки (1.07.2018–1.06.2020), де донором значилися ЮНІСЕФ і ЮНОПС, виконавцем — ЮНОПС, бенефіціаром — Мінсоцполітики, а реципієнти — «будуть визначені у процесі реалізації».

Згідно з договором, відправленим у регіони, допомогу ООН мала надавати Україні ЮНОПС, у проєкті угоди з якою йшлося вже про співфінансування проєкту. Однак ані в меморандумі, ані в угоді сума співфінансування обох сторін не зазначалася. За ідеєю, частина коштів мала б бути вилучена із субвенції, а частина — надійти від ЮНОПС. Однак фактично, згідно з договором, обласні та столичний підрозділи соціального захисту населення оплатили проєкт на 100% бюджетними коштами, а ЮНОПС, який не надав жодної допомоги, ще й отримав 4,5% комісійних за послуги з управління проєктом МТД, яких не лише не було надано, а й узагалі не передбачено у проєктних угодах. Тобто ЮНОПС — не донор, а простий агент (за бюджетні гроші) — брав плату за те, що цілком можна було б зробити самотужки за ці ж гроші, провівши тендери на ProZorro і заощадивши на комісії понад 83 млн грн бюджетних коштів.

При цьому угода ще й знімала з ЮНОПС будь-які ризики за збої в поставках, перекладаючи їх на постачальників і департамент соцзахисту. Департамент же зобов'язувався оплатити всі судові витрати й відшкодування, якщо ЮНОПС припуститься помилок у роботі. Перспективна міжнародна співпраця, нічого не скажеш.

Проте саме за такими типовими угодами у 20182020 роках закуповувалися «пакунки малюка». Підписати угоду відмовилася лише Донецька ОДА. Більше того тодішнє керівництво області написало заяву в НАБУ.

З 2020 року «пакунки малюка» закуповував уже Мінсоц через бюджетну програму. Але за тією самою схемою через ЮНОПС. Із внесенням змін до меморандуму про МТД та за новою угодою.

Андрій Майснер
Андрій Майснер/facebook

«Відповідно до Закону України про публічні закупівлі, всі бюджетні кошти використовуються на закупівлю товарів, робіт і послуг на конкурентних засадах — через торги. В тому числі міжнародні, якщо ми хочемо отримати більший розбіг по можливостях, зниженні вартості і бачимо, що є закупівельні міжнародні організації, які можуть зробити це дешевше, — коментує заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер. — Однак у випадку з «пакунками малюка» ситуація була зовсім інша.

Це нонсенс, але, попри чималі обсяги міжнародної технічної допомоги, в державі досі не було й немає закону, який би регулював її залучення, реалізацію відповідних проєктів і моніторинг. Усі ці питання регулюються лише постановою Кабміну. Підзаконний рівень і нормативна якість документа зберігають фінансові та інші ризики для держави.

Відповідно до чинного порядку №153 від 15.02.2002 р., якщо «пакунки малюка» — це предмет проєктів МТД, то ЮНОПС мав би надати допомогу грішми або безоплатно і безповоротно надати послуги чи виконати роботи. «Однак «пакунки малюка» всі три роки закуповувалися виключно за кошти бюджету України, що були витрачені в обхід публічних закупівель і пішли на оплату послуг донору, який жодного донорства в рамках двох проєктів допомоги Україні не здійснив, отримавши при цьому ще й чималі кошти за посередництво. Жодною проєктною угодою кількості та розміру МТД не передбачено взагалі, а під виглядом співфінансування держава профінансувала всю закупівлю.

Отож виходить, що Мінсоцполітики, яке щорічно мало подавати звіти про перебіг МТД, дезінформувало Мінекономіки і Секретаріат Кабміну, які, згідно з порядком №153, мали б належно моніторити виконання МТД. У 20182020 роках ЮНОПС отримав понад 83 млн грн через комісію, розмір якої спустили з Кабміну областям листом. А лише у 2020 році під виглядом оплати послуг з управління проєктом МТД (якого насправді не було) заволодів коштами на суму 45,5 млн грн. І жоден чиновник Кабміну, Мінсоцу, Мінекономіки, облдержадміністрацій і КМДА при цьому не зостановився на питанні, в чому ж полягає допомога Україні і де її кількісний та вартісний вимір. Підписували й оплачували це дороговартісне міжнародне посередництво бюджетними коштами».

Як сталося надлишкове перерахування бюджетних коштів?

Вартість «пакунка малюка», не проводячи докладних розрахунків, Мінсоцполітики визначило в розмірі не більше 5 тис. грн. Тоді як фактично «пакунок» у різні проміжки часу коштував від 2534,85 до 4139,6 грн. Так утворилася «економія». На рахунок міжнародної прибуткової організації ЮНОПС було перераховано коштів набагато більше, ніж «пакунок» реально коштував, і на більшу кількість бебі-боксів, ніж це було потрібно.

Наприклад, на забезпечення «пакунками малюка» на період з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року держобладміністрації перерахували надлишок на суму 24,4 млн грн. Однак дельти ЮНОПС не повертав. Надлишкові кошти вже більше року перебувають на рахунках організації без використання. Угодою передбачено їх повернення до 31.07.2021 р.

Таким чином, внаслідок неефективних управлінських рішень та за відсутності дійового контролю за використанням бюджетних коштів на оплату послуг ЮНОПС з управління проєктами міжнародної технічної допомоги (яка насправді не надавалась) було витрачено 129,3 млн грн: 83,8 млн грн 4,5% комісійних міжнародній прибутковій організації за рахунок коштів місцевих бюджетів і 45,5 млн грннадлишково перераховані кошти за «пакунки малюка», яких ЮНОПС не купував.

facebook/pakunokmaliuka

Крім того, початкова невідповідність переліку дитячих товарів бебі-бокса реальній потребі призвела до вимушених неодноразових його змін та видачі пакунків, наповненість яких не відповідала чинному на момент видачі переліку. За 20182020 роки зміни до переліку вносилися чотири рази. Асортимент було розширено. Проте через надлишкове фінансування ЮНОПС закуповував бебі-бокси за попередніми переліками. У результаті, в регіон находили недоукомплектовані за новим переліком «пакунки». Однак доукомплектував ЮНОПС лише у разі звернення самих отримувачів надсилаючи відсутні предмети експрес-доставкою через уповноваженого постачальника допомоги (ТОВ «Скай Трейд Україна»).

«У цілому рівень забезпечення отримувачів «пакунками малюка» та грошовою компенсацією вартості таких пакунків на дітей, які народилися з вересня 2018 року по грудень 2020 року, є високим і становить 94%, — йдеться у звіті Рахункової палати, — але встановлено численні факти порушення законних прав громадян через неотримання ними з незалежних від них причин «пакунків малюка».

Так, 124,3 тисячі осіб, діти яких народилися з вересня 2018 року по грудень 2020 року, взагалі не отримали такої допомоги з держбюджету, що пов’язано, зокрема, з тим, що видача пакунків на дітей, народжених з 24 жовтня до 31 грудня 2020 року, мала здійснюватися протягом січня–березня 2021 року (аудит завершено в Мінсоцполітики 15.03.2021). Ще 14,7 тисячі дітей, народжених у Донецькій області, отримували грошову компенсацію в розмірі 3250 грн за рахунок обласного, а не державного бюджету через обґрунтовану відмову облдержадміністрації від укладання проєктної угоди з ЮНОПС.

Крім того, понад 90 тисяч батьків дітей, народжених протягом січня–квітня 2021 року, з початку року взагалі не отримали такої допомоги, оскільки закупівля «пакунків малюка» досі не відбулася, що створює ризики подальшого неефективного використання бюджетних коштів і порушення прав отримувачів допомоги».

На початку 2020 року було визначено механізм закупівлі «пакунків малюка» за окремою програмою. Гроші (1,23 млрд грн) на ці потреби мали проходити через державний центр «Профзакупівлі». Однак тендерні процедури не відбулися. До Антимонопольного комітету надійшли скарги про порушення процедури (помилки в тендерній документації), і закупівлю взагалі скасували. Фактично ж процедура закупівлі «пакунка малюка» почала відкладатися ще на стадії оголошення, що є свідченням неякісної підготовки проєктної угоди на первинному етапі та неналежної підготовки Мінсоцполітики документів, необхідних для організації і проведення тендера.

Замість того, щоб розпочати новий тендер, влітку минулого року Мінсоцполітики раптом вирішило бебі-бокси монетизувати. Однак не впоралось і з цим завданням. Вартість дитячих товарів у роздрібній мережі закладів торгівлі, які приєдналися до публічного договору про реалізацію пілотного проєкту «Монетизація одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», в півтора разу вища, ніж встановлений у постанові Кабміну від 29.07.2020 № 744 розмір грошової компенсації «пакунка малюка». Навіть незважаючи на те, що в грудні 2020-го він трохи зріс — до 5763 грн.

Наприкінці 2020-го Мінсоцполітики, як уже згадувалося, внісши зміни до меморандуму про МТД, знову повернувся до угоди з ЮНОПС. А 28 квітня 2021 року в системі ProZorro було оголошено закупівлю понад 100 тис. бебі-боксів. Право на проведення тендеру отримало ДП «Українські спеціальні системи», яке досі спеціалізувалося виключно на закупівлях комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення.

На жаль, є всі підстави думати, що й ця закупівля не відбудеться. Замовник (за закупки відповідають заступники міністра соцполітики Б.Лебедцов та Є.Котик) і закупівельна організація не провели відкритого обговорення тендерної документації та технічного завдання, консультацій із експертами ProZorro та бізнесом, у зв’язку з чим технічні умови предмета закупівлі дають можливості для постачання неякісних дитячих товарів. А вимоги тендерної документації не містять жодних запобіжників від недобросовісної конкуренції і так званого «тендерного тролінгу».

Вочевидь, комусь дуже не хочеться, щоб закупівля «пакунків малюка» проводилася прозоро. Жаль, що ініціатива, яка мала стати першим кроком у підтримці відповідального батьківства, в результаті стала яскравим прикладом того, чим обертаються непрофесіоналізм і бажання заробити відкоти при впровадженні соціальних ініціатив.

Борсання посадових осіб Мінсоцполітики та ЮНОПС, у діях яких вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відображені в докладному звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів, призначених на закупівлю «пакунків малюка». Навмисних порушень чи через некомпетентність? ZN.UA звинувачення не висуває і вироків не оголошує, бо не є ані правоохоронним органом, ані, тим більше, судовою інстанцією. Однак наполегливо рекомендує останнім звернути увагу на звіт.

«Має бути проведено слідство, бо ми вже направили матеріали до правоохоронців (Офіс генпрокурора, НАБУ, СБУ),коментує підписант звіту, заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.Усі 129 млн грн, використаних незаконно під виглядом МТД, якої Україні надано не було, мають повернутися до відповідних бюджетів. Збитки є однозначними. Аудиторські докази достатніми».

Більше статей Алли Котляр читайте за посиланням.