До початку вступної кампанії ще, здається, далеко, але підготовка до неї вже почалася.
Як і належить за законом, МОН уже оприлюднило Умови прийому до закладів вищої освіти України в 2020-му році (далі - Умови вступу). Їх ще має затвердити Мін'юст, але абітурієнти й університети вже можуть починати вивчати цю конституцію вступної кампанії.
В ідеалі, Умови вступу мали б складалися з аркушика із записаною на ньому лише однією умовою: один для всіх конкурс на основі результатів ЗНО. І описом подачі заяви на вступ. Ну, а наші Умови складаються з 99 сторінок. Левова частка - опис усіляких додаткових умов, пільг та квот (усе обґрунтовано законодавчо, і не МОН це вигадав). Не кожен абітурієнт чи батько осилить таке прочитати.
DT. UA вирішило розібратися в новаціях, які стосуються майбутніх першокурсників. Тим більше що це важливо не лише для них. Ефективні Умови прийому до вищих навчальних закладів можуть стати одним із інструментів підвищення якості вищої освіти, і дуже важливо розуміти, яких студентів зможуть набрати виші завдяки їм.
Якихось революційних нововведень в Умовах вступу немає, виконано те, що обіцяло МОН попереднього складу, підбиваючи підсумки вступної кампанії-2019. Більшість новацій - зі знаком плюс. Але є й такі, ефективність яких викликає сумніви.
"Кроки вперед є, хоча їх могло б бути й більше, - зауважив знайомий експерт. - Ну не все зразу, слона треба з'їдати шматочками".
Напевно, можна вважати плюсом вдосконалення системи подачі заяв на вступ. Тепер їх має бути не більше п'яти (торік - 7). Як свідчить практика, абітурієнти рідко вступають за шостою й сьомою заявою (пріоритетом), переважно "вистрілює" перша і друга.
Як плюс оцінюють експерти те, що в майбутню вступну кампанію виші, котрі підпорядковуються не лише МОН і МОЗ, а Мінкульту, Мінекономіки, Мінфіну та ДФС, братимуть участь у єдиному широкому конкурсі. Фактично, це означає дві речі. Перша - тепер у навчальних закладах, які підпорядковуються цим відомствам, не буде ручного розподілу державних коштів. Гроші підуть до тих, кого оберуть студенти. І друга - якщо в якомусь інституті культури, що підпорядковується Мінкульту, є, наприклад, спеціальність "Міжнародні відносини", то раніше вступити туди було простіше, ніж у МОНівські університети, де вступники всієї країни конкурували за єдиним широким конкурсом. Тепер усі конкуруватимуть на рівних умовах.
Як нам стало відомо,з Мінкультом, Мінфіном і ДФС уже досягнуто домовленості про підтримку єдиного широкого конкурсу. У МОН чекають згоди Мінекономіки.
Як і обіцялося, у 2020-му році будуть дійсними сертифікати ЗНО чотирьох років - 2017-го (крім іноземних мов), 2018-го, 2019-го та 2020-го. Плюс це чи мінус - питання неоднозначне.
У різних країнах питання, враховувати чи ні при вступі сертифікати незалежного тестування різних років, розв'язують по-різному. Тут є свої плюси й мінуси, вигоди й ризики. Рішення залежить від кількох речей. Перша: тестування є випускним іспитом чи потрібне для вступу. Якщо це випускний іспит, то його результати можна враховувати все життя, Якщо це вступне випробування, то важливо, наскільки розвинена система тестування, чи є в тестах так звані "якірні завдання". Головний аргумент проти врахування сертифікатів минулих років - наші тести не готові для цього, потрібно вкладати кошти й зусилля у розвиток ЗНО. Ну, а якби навіть і були готові, то може йтися про порівняння сертифікатів кількох років, чотири - забагато. Крім того, утримання незмінної структури та складності тесту впродовж років шкодить розвиткові всієї системи тестування, вважають експерти.
Є й ще кілька аргументів проти використання сертифікатів ЗНО минулих років. Бал ЗНО - це не просто кількість правильних відповідей на завдання тесту, він враховує і рейтинг вступника на тлі інших його конкурентів. Тому некоректно порівнювати бали чотирьох років. Та й про яке якісне навчання в університеті можна говорити, якщо людина не може підготуватися і скласти ЗНО перед вступом?
Аргумент "за" врахування попередніх сертифікатів ЗНО у 2020-му році такий: до вишів вступатимуть випускники коледжів - молодші спеціалісти, які складали ЗНО два-три роки тому (під час вступу або після першого курсу). Їм треба дати можливість скористатися попередніми результатами ЗНО.
І наче все зрозуміло, та не можу позбутися неприємного присмаку дежавю. У різні роки намагання повернути норму про сертифікати попередніх років пояснювали по-різному, але завжди красиво й логічно. І йдеться тут не про Дмитра Табачника, в часи якого така практика процвітала, а потім була скасована міністром Сергієм Квітом.
У 2014-му повернення сертифікатів минулих років пояснювали прагненням забезпечити рівні можливості для вступу і турботою про регіональні виші (щоб вони не залишилися без студентів). Пам'ятаю, як представники МОН і УЦОЯО ходили на килим у профільний парламентський комітет, де їх наполегливо переконували враховувати при вступі сертифікати ЗНО минулих років. Але МОН тоді встояло.
У 2015-му народні обранці намагалися протягти сертифікати ЗНО минулих років у закон, але піднялася громадськість. У 2016-му необхідність використовувати сертифікати кількох років пояснювали розвитком ЗНО та застосуванням нової методики укладання тестів.
Тепер, у 2020-му, вся річ у молодших спеціалістах. Але ж разом із ними з попередніми сертифікатами зможуть вступати й інші абітурієнти. Натомість цьогорічні випускники опиняться в найгірших умовах, адже в них, на відміну від випускників минулих років, буде тільки одна спроба скласти ЗНО.
Не хотілося б наврочити, проте чи не з'явиться наступного року ще якась причина, котра дозволить враховувати під час вступу сертифікати ЗНО вже п'яти років?
А ось із пільгами при вступі майже все залишилося по-старому.
Попри всі дискусії й протести, держава так і не відмовилася від традиції вирішувати соціальні проблеми за рахунок освіти. "З усіма цими квотами і пільгами всі рівні між собою, але деякі рівніші за інших, - коментують небайдужі. - Тобто для держави, в принципі, прийнятні й нижчі бали на деякі спеціальності, але не для всіх".
Про те, що за рахунок якості освіти не можна вирішувати соціальні проблеми, говорено вже багато, однак традиція живе ще з радянських часів. Але є пільги, не пов'язані зі станом здоров'я чи складними життєвими обставинами абітурієнтів. Наприклад, це додаткові 10 балів призерам ІІІ етапу конкурсу-захисту МАН та Всеукраїнських олімпіад.
Нинішнього року на засіданні робочої групи, що працювала над Умовами вступу, лунала пропозиція взагалі відмовитися від такої норми, оскільки вона створює можливості для недоброчесності. Але не склалося.
"На жаль, зовсім скасувати або зменшити показник 10 балів не вдалося, бо привілеї за МАН та олімпіади буквально вшиті в закон "Про вищу освіту", - розповів Михайло Серебряков, менеджер проєктів урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції". - Але в робочій групі дійшли згоди, що ці 10 балів будуть нараховуватися тільки при вступі на спеціальності, які потребують особливої підтримки. Тобто для популярних спеціальностей бал за Всеукраїнські олімпіади та МАН дорівнюватиме нулю. Це не вершина наших мрій, але істотний крок уперед. Наступний крок - давати вишам можливість самим визначати бал у діапазоні від 0 до 10, а в перспективі - взагалі вилучити привілеї за МАН та національні олімпіади з закону, на що в МОН, наскільки нам відомо, є принципова згода".
Ще одна новація Умов вступу - студентом може стати лише той, у кого мінімальний конкурсний бал не менше 125 балів. А для вступу на спеціальності "Право", "Публічне управління та адміністрування", "Міжнародні відносини" мінімальний поріг - 140 (хоча спочатку планувалося 150).Напевно, це плюс, бо новація допоможе відібрати кращих вступників.
Однак є кілька мінусів і засторог. "Десять років тому МОН відмовилося від ЗНО з правознавства для вступу на бакалаврат, тож виші викручуються, як можуть, і вимагають від вступників сертифікати з історії України, іноземної мови, географії, математики, - каже Серебряков. - Тобто для юристів можна підвищувати прохідний бал хоч до 200, але підвищити якість вступників це не допоможе, бо на юридичні факультети братимуть істориків, географів - кого завгодно, тільки не правників. Вважаю, потрібно негайно повернути ЗНО з права і зробити його конкурсним предметом на юрфак".
Мінус ідеї про поріг для вступу в тому, що норма 125 не стосується контрактників. Вони, як і раніше, можуть стати студентами з мінімальними 100 балами. МОЗ у своїх вишах поставило однаковий для всіх мінімальний поріг (відлуння роботикоманди Уляни Супрун - Олександра Лінчевського).
"Зрозуміло, що контрактники - це годувальники. Але невже ми не зацікавлені в хороших студентах, а потім - у класних фахівцях?" - зауважують ті, хто критикує ідею створити для контрактників полегшені умови.
Аргументи "за" те, щоб контрактників не стосувалися жодні обмеження, такі: "У нас є два пороги при вступі, які відсікають слабших. Перший - 100 балів за ЗНО. Хто отримав менше, не зможе стати студентом взагалі. Другий - 125 балів. Він відсікає тих, у кого ризиковано вкладати державні кошти. Тим часом 100 балів - це не нульовий, а мінімально допустимий результат, отже з ним можна вступати на контракт. Пізніше, під час навчання, слабкі студенти відсіються".
Та уникнення порогу 125 чи 140 балів- не єдина преференція для контрактників. В Умовах вступу зазначено перелік конкурсних предметів для кожної спеціальності, і у вишів тут дуже маленьке поле для маневру. Але цей перелік стосується тільки тих, хто вступає на бюджет. Для контрактників виші багато що вирішують самі. Лише для майбутніх медиків перелік конкурсних предметів для контракту і бюджету однаковий (ідея, на якій наполягав Олександр Лінчевський).
"Якщо так вирішить заклад вищої освіти, вступники на контрактну форму навчання на економічні спеціальності можуть не давати сертифікатів ЗНО з математики, а складати натомість історію України, - каже Михайло Серебряков. - Ще смішний приклад, - я на власні очі бачив конкурсні пропозиції на контракт, де на спеціальність "Комп'ютерні науки" не потрібен сертифікат з математики взагалі. Комп'ютерні науки, Карл! Можна собі уявити доброго економіста чи айтішника без математики? На робочій групі моя пропозиція про однаковий для контрактників і бюджетників перелік конкурсних предметів для популярних спеціальностей, де базовим предметом є математика, не була підтримана, хоча її доцільність очевидна: не можна дозволяти набирати на серйозні спеціальності абикого. Не кажучи вже про те, що економістів, наприклад, в Україні й так забагато, - тож навіщо поповнювати їх лави завідомо слабкими кадрами?".
Що ж, сподіватимемося, наступної вступної кампанії нас потішать нові прогресивні кроки, які поступово, шматочками, витіснять усе застаріле.