Правила не лише полегшують виховання щасливої, впевненої в собі дитини, вони просто життєво необхідні. Усі спроби виховати відповідальну, готову до співпраці дитину без відповідних для її віку обмежень прирікає на невдачі й стрес. Так, урівноважений і здатний до саморегуляції дорослий починається з дитини, котра спочатку, поки не навчиться самостійно регулювати власну поведінку, дотримується правил, встановлених старшими. А тому, коли ми розуміємо, навіщо потрібні правила, нам легше усвідомлювати їх важливість і відмовитися від стереотипу, що вони пригнічують вільний дух дитини.
Правила готують дітей до реального світу
Правила є тими обмеженнями і кордонами, які забезпечують основу для розуміння, чого саме очікують від дітей у школі, вдома чи при спілкуванні з друзями. Крім того, правила — це природна частина нашого життя, в якому наявність інструкцій допомагає давати раду складним ситуаціям.
Чіткі, послідовні та справедливі правила послаблюють боротьбу за владу
Ні, діти не перестають раз у раз випробовувати кордони дорослих. Однак коли дорослий послідовно, не втрачаючи позитивного настрою, керується зрозумілими дітям правилами, вони, якщо не з першого, то з сотого разу, зрозуміють, що навряд чи отримають заборонене.
Правила заспокоюють дітей
Завдяки правилам діти інтуїтивно розуміють, що їм потрібен дорослий, готовий узяти на себе відповідальність. Відповідно, вони розраховують на те, що ми будемо їх скеровувати, виховувати і спрямовувати їхню поведінку.
Правила забезпечують відчуття порядку
Правила допомагають дітям передбачити, що буде потім. Передбачувані дії, розпорядок дня, послідовні кроки у вихованні формують відчуття довіри та безпеки. Коли дитина знає, чого чекати й на кого покладатися, вона впевнено пізнає світ і розвиває нові вміння, адже розвиток людини ґрунтується на проєктованому прогнозі майбутнього, як стверджують фахівці. Розуміння цього дуже допомагає вчителям сприяти розвиткові учнів, а учням — отримувати задоволення від навчання.
Чіткі інструкції — один із елементів навчальної мотивації дітей
Правила і критерії виконання завдань, зрозумілі очікувані результати значно більше допомагають дітям успішно навчатися, ніж розлогі пояснення навчального матеріалу вчителем. Крім того, діти досить часто відмовляються від виконання будь-якої роботи не тому, що невмілі чи ліниві, а тому, що просто не знають, із чого почати або чого від них очікують. Згодом, із дорослішанням, саме правила допомагають учням опановувати тайм менеджмент, планувати власну діяльність, ставати більш самостійними і вмотивовано робити здоровий вибір.
Встановлення правил має свої правила
Правило перше — дітям необхідно відчувати вплив на своє життя. Це їх мотивує і вселяє в них відчуття власної значущості. Тому варто залучати дітей до встановлення правил. Це потрібно на рівні і сім’ї, і класу, і школи. Часто від дорослих можна почути фрази: «Ми ж домовлялися» або «У нас такі правила». І постає запитання — а чи була домовленість? Може, було тільки рішення дорослого? Ми готові нести відповідальність тоді, коли рішення приймали особисто. Якщо ж рішення ухвалене за нас, ми будемо шукати виправдання своїй безвідповідальній поведінці. Діти поводяться так само.
Друге — коли йдеться про дотримання правил, дорослі мають бути послідовними й логічними. Дітям треба знати наслідки як поганої поведінки, так і доброї. Хороша поведінка заохочується, а за порушення правил, наприклад, відбирається якийсь привілей. Однак інколи дорослі у своїх рішеннях непослідовні. За одне й те саме порушення сьогодні можуть покарати, а завтра — ні. Або ж не реалізувати погрозу. Наприклад, підліток порушив правила користування телефоном. Батьки можуть сказати, що заберуть телефон на тиждень. Однак чи зроблять це, зважаючи на необхідність зв’язатися з дитиною після уроків? Або, наприклад, учитель погрожує вигнати з класу за порушення поведінки, однак це неможливо, бо він несе відповідальність за дитину на уроці. Порожні погрози заважають дитині навчитися бути відповідальною. Вона засвоює меседж, що ваші правила не мають значення. Непослідовність дорослих збиває дітей з пантелику. Отже, правила працюють лише тоді, коли їх виконують.
Третє — ми часто чуємо від дорослих накази дітям, чого робити не можна. Однак діти краще реагують на те, що робити можна. У зв’язку з цим варто формулювати правила в позитивному дусі, наприклад: «У нашому класі всі поважають одне одного» — замість «Не відбирай в однокласника його речей». Тобто уникаємо частки «не». І обов’язково треба хвалити дітей за те, що вони щось роблять правильно. Такі речі слід помічати й відзначати. А ось бурчання або ж крик, коли діти щось роблять не так, приречені на поразку.
Четверте — правил не може бути багато, максимум — десять. Чим більше правил, тим нижча ймовірність, що діти їх запам’ятають і будуть виконувати.
П’яте — правила мають відповідати віку дитини. Чим старша дитина, тим більше слід розширювати кордони обмежень, аби вона утверджувалась у самостійності, могла брати на себе відповідальність, оскільки саме це допомагає їй ставати більш автономною.
Шосте і останнє правило — це гнучкість. Правила необхідно коригувати залежно від обставин, наприклад на період літа. Але дітям слід знати, що це особливі умови на певний час, а не зміна правил назавжди.
У періоди невизначеності необхідно створювати відчуття передбачуваності. Навіть якщо прості щоденні дії відрізняються від звичного розкладу, вони все одно дають дітям можливість зрозуміти, що відбуватиметься впродовж дня чи тижня, а це й робить їхнє життя прогнозованим. У складні часи розпорядок дня, регулярні рутини допоможуть дитині уникнути стресу. Переїзд, карантин, різкі зміни в житті позбавляють дітей звичного способу життя. Створення нового розпорядку, визначення регулярних дій і правил спрацюють як парасолька, допомагаючи захистити дітей від стресових та руйнівних наслідків змін.
Більше про те, як учителям працювати з правилами та ефективно встановлювати їх у класі, можна дізнатися на безкоштовному онлайн-курсі «НУШ:базова середня освіта», що створений громадською спілкою «Освіторія» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).