Результати минулорічного [blink title="міжнародного порівняльного дослідження PISA" headinfo="PISA"]У PISA досліджують математичну, читацьку та науково-природничу грамотність. Тестові завдання, укладені міжнародними експертами, не прив’язані до національних шкільних програм, адже перевіряють не знання, а здатність застосовувати їх у конкретних життєвих ситуаціях. За методологією PISA можна порахувати відставання не лише в балах, а й у роках. Згідно з правилами, участь у ньому беруть лише 15-річні підлітки.[/blink] показав наявність в Україні глибокої сегрегації учнів. Як проявляється така дискримінація розповіла Оксана Онищенко у статті «Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA».
«Учні з високим соціально-економічним статусом, які мають вищі результати, навчаються в ліцеях, гімназіях, спеціалізованих школах і проживають у великих містах. Учні з нижчим соціально-економічним статусом здебільшого навчаються у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти й проживають у невеликих містах, селищах або селах. Підлітки з низьким соціально-економічним статусом у 2,8 раза частіше, порівняно зі своїми однолітками з високим соціально-економічним статусом, не досягають навіть базового рівня сформованості математичної грамотності», – пише Онищенко.
Авторка зазначила, що з математики та читання учні професійно-технічних навчальних закладів відстають від своїх однолітків із ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл приблизно на три роки, з природничих наук — приблизно на 2,5 роки. Водночас понад 60% українських підлітків, серед яких більшість — із високим соціально-економічним статусом, повідомили в анкетах, що планують після закінчення школи вступати до університетів та здобувати ступінь магістра або кандидата наук. Ще 34% учнів планують здобувати лише повну середню, професійно-технічну освіту або ступінь молодшого бакалавра.
«Відчутною є відмінність в успішності українських підлітків залежно від місця проживання. Сільські школярі відстають у читанні від своїх однолітків із великого міста майже на п’ять років навчання, з математики — на 4,5 роки, з природничо-наукових дисциплін — майже на чотири роки», – додала Онищенко.
Нагадаємо, вперше Україна взяла участь у дослідження PISA 2018 року. Його результати стали шоком. Дослідження показало катастрофічну ситуацію із вивченням математики у школі.
Водночас результати з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 в Україні виявилися нижчими за середні для країн ОЕСР. До того ж у порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися. Крім того, частка українських учнів, які не досягли базового рівня з математики, читання та природничих наук є істотною, однак є країни й з нижчими показниками.