UA / RU
Підтримати ZN.ua

Полегшувати ЗНО не можна так само як і забувати про шкільні предмети, з яких не складають тест – експертка

Зараз же школярі найбільше уваги приділяють лише тим предметам, з яких після випускного доведеться писати тест.

В українських школах відбувається імітація навчання, зокрема, найбільшу увагу учні зазвичай зосереджують на предметах, потрібних для складання зовнішнього незалежного оцінювання чи національного мультипредметного тесту. Перетворювати школу на місце, де муштрують щодо тестів, а всі інші предмети не вчать, не можна, але й полегшення ЗНО або ж НМТ, так само не можна допустити, пише Оксана Онищенко у статті «Не провал, а обрив. Чому падає якість шкільної освіти», та наводить п’ять кроків, необхідних для покращення ситуації.

«Треба визнати чесно, що в школі (принаймні в старшій і середній) відбувається імітація навчання, й змінити це. Саме зараз починається обговорення реформи старшої школи, й дуже хотілося б, аби в ній відбулися реальні зміни — продумані, виважені, добре підготовлені. Ми всі чудово знаємо, що опанувати шкільну програму від початку до кінця неможливо, й навіть відмінники вчать не все. Що старшокласники зосереджуються на предметах, потрібних для НМТ, а решту навчання імітують», – пише авторка.

Читайте також: Освіта дітей України має вирішальне значення для її майбутнього — Financial Times

Тому, за словами Онищенко, і відбуваються різні баталії про те, які предмети варто зробити обов’язковими для тестування. Тому що навіть керівництво освітньої галузі розуміє, що школярі вчитимуть лише те, що буде в НМТ. 

Попри це кількість медалістів в Україні збільшується. Якщо порівнювати з 2019 доковідним роком, то випускників з медалями стало в півтора раза більше.

«Не можна опускати планки тестів ЗНО (НМТ). Школа зорієнтована на тести ЗНО, і якщо тестові завдання будуть легкими або репродуктивними (перекажи підручник), то й школа на це зорієнтується», – зазначає Онищенко.

З цієї ж причини, за словами авторки, тести повинні мати відкриті завдання. Тобто такі, над якими треба поміркувати та зробити власні висновки. Також потрібен високий поріг «склав — не склав». 

Читайте також: Освіта в умовах воєнного стану: ізраїльський досвід для України

«Крім того,  якщо для виконання тестів потрібні лише хрестики, такі тести «не помітять» сильних і талановитих дітей, бо тим просто не буде на чому продемонструвати свої таланти. За результатами легкого тесту сильні школярі можуть опинитися на одному рівні з тим, хто не дуже переймався навчанням», – додає Онищенко.

Звісно, зазначає авторка, під час війни складати тести й готуватися до них важко. Однак це не означає, що своєю показною «добротою» – полегшенням тестів – ми маємо позбавити їх майбутнього.

В Україні всі проблеми у сфері освіти останніми роками заведено списувати на пандемію коронавірусу та повномасштабну війну. Однак, Онищенко пояснила, що насправді ці проблеми в освіті почалися вже давно, і ковід та напад РФ вдарили по вже хворій системі. Експертка назвала п’ять кроків, виконання яких може полегшити якість освіти в Україні.