Чимало сімей має малюків дошкільного віку, але суспільство більше цікавиться тим, що відбувається у школах та університетах, а дошкільна освіта скромно залишається в тіні. Тим часом у липні цього року парламент ухвалив новий закон про дошкільну освіту. Які новації в ньому закладені та чого очікувати батькам? Про них ZN.UA розпитувало заступницю міністра освіти і науки Євгенію Смірнову, яка курирує дошкільну освіту.
— Пані Євгеніє, чому було ухвалено новий закон про дошкільну освіту?
— Дошкілля — один із євроінтеграційних індикаторів для України. Відповідно до рекомендацій Ради Європи, всі країни ЄС мають досягти 96% охоплення дошкільною освітою дітей віком від трьох до шести років. Адже це та ланка освіти, що може мати майже миттєвий вплив на економіку країни. Створення безпечних умов для дітей у садочках дає змогу батькам упевнено залишати в них малечу й повертатися до роботи, що стимулює продуктивність і зростання економіки.
Щоб досягти цього високого показника, Україна має здійснити низку трансформацій, і новий закон про дошкільну освіту є їх складником. Адже попередній закон, ухвалений іще 2001 року, потребував оновлення. Отже, 6 червня Верховна Рада ухвалила новий Закон України «Про дошкільну освіту», а 5 липня цього року його підписав президент. Однак закон набере чинності 7 липня 2025 року. Тому в нас є рік на підготовку його імплементації.
— Яким зараз є охоплення дітей дошкільного віку дитсадками в Україні?
— За даними обласних департаментів освіти і науки, станом на 15 травня 2024 року загальний відсоток дітей, охоплених різними формами дошкільної освіти, становив 73,1%.
— Наскільки мені відомо, записати дитину до дитсадка й досі є проблемою. У соцмережах я бачу багато повідомлень батьків про те, що з цієї причини вони не можуть вийти на роботу. Чи правда, що електронна черга до дитсадків працює лише в Києві? Як буде збільшено охоплення дошкільною освітою, якщо навіть зараз не вистачає місць?
— Електронна черга діє не лише в Києві. Громади самостійно ухвалюють рішення щодо потреби в запровадженні електронної черги, її складників і фінансування. А для покращення ситуації з доступом до садочків запроваджуються альтернативні типи закладів дошкільної освіти.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про альтернативні дитсадки.
— Дуже важливо, щоб були різні типи закладів дошкільної освіти, й тільки час покаже, яка модель є ефективною в різних ситуаціях і умовах. Хочу наголосити, що в законі містяться лише ідеї, а як саме їх буде реалізовано в деталях, — визначать робочі групи, які вже зараз розпочинають роботу. Однак варто зазначити, що ідея альтернативних закладів дошкільної освіти виникла не спонтанно — такі заклади вже давно й успішно працюють у різних країнах.
Мобільний дитячий садок — це автобус або інший транспортний засіб, обладнаний усіма необхідними матеріалами для роботи з дітьми. Він приїздить за графіком до різних населених пунктів, зупиняється там, де є укриття. Батьки знають його розклад і приводять дітей на заняття. Це може бути гарним рішенням для тих областей, де в нас багато зруйнованих закладів: Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській. Загалом в Україні зараз 110 зруйнованих повністю дошкільних закладів і більш як 1100 пошкоджених. У нас уже з’явився перший мобільний садок — від фінського уряду. Він працюватиме в Херсонській області.
Спеціальний дитячий садок для дітей із особливими освітніми потребами — тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до семи або восьми років із особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та / або сенсорними порушеннями, розладами поведінки.
Сімейний (родинний) садок — це дошкільний заклад, розташований у приватному просторі — будинку чи квартирі, адаптованому для надання освітніх послуг. Я бачила, як ця ідея працює в Німеччині у Kinder Garten. Домашні садочки популярні також в Ірландії та Франції. У них невеликі групи дітей виховуються в домашній атмосфері кількома вихователями, котрі мають відповідні ліцензії. Це рішення для тих громад, яким важко утримувати класичний садок — опалювати його, мати великий штат працівників за малої кількості дітей.
Міні-садок до п’яти дітей. Ідея цілком подібна до родинного садка. Зараз робочі групи вирішуватимуть, як саме він працюватиме.
Центр педагогічного партнерства — ці заклади дошкільної освіти допомагатимуть батькам у вихованні дітей, які не відвідують садка. Освітній процес тут відбуватиметься за обов’язкової участі батьків або одного з них.
Центри розвитку дитини забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми (зокрема й тими, хто здобуває її в дитсадках або в сім’ї), за окремими програмами. Центри можуть також надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.
Дошкільний осередок — це садочок для невеликої групи дітей, який відкривають при установі — бібліотеці, міністерстві чи навіть бізнес-організації. Перевага осередків у тому, що для них не потрібна окрема велика будівля, якщо в громаді мало дітей. А роботодавці можуть відкривати дошкільні осередки, аби залучити на роботу мам і тат малечі. Я вам відкрию секрет: ми в Міністерстві освіти і науки з кінця наступного місяця також відкриваємо дошкільний осередок. Він працюватиме для дітей співробітників у приміщенні міністерства. Тобто в нас тут з’являться діти, з ними працюватимуть вихователі.
За підтримки UNICEF в Україні вже почалося пілотування ідей, закладених у новому законі про дошкільну освіту. Наразі в UNICEF визначили пріоритетні громади, де вже незабаром відкриватимуться пілотні заклади. Це важливий крок для розроблення оптимальних рішень і підготовки детальних інструкцій, які допоможуть громадам відкрити власні заклади.
— Хто працюватиме в альтернативних дитсадках — батьки чи вихователі?
— Ми б хотіли, щоб це були вихователі, щоб виконувався освітній складник.
— У законі буде офіційно закріплено можливість дистанційного та змішаного навчання в дошкільних закладах?
— Так, дистанційна форма освіти застосовується в наших дошкільних закладах не перший рік — це відповідь на виклики війни й ковіду. Змішаний формат залежить від місткості укриття дитячого садочка. Якщо в деяких закладах укриття не вміщує одразу всіх дітей і вихователів, то вони працюють почергово — офлайн і онлайн.
— А як відбувається дистанційне навчання дошкільнят?
— У нас є низка областей, де освітній процес у дошкільних закладах відбувається лише дистанційно. В Харкові у нас є лише п’ять дитсадочків у метро, але вони не покривають потреб усіх дітей міста.
Я була на заняттях, що відбуваються дистанційно, й хочу висловити велику подяку і вихователям, і батькам, які допомагають дітям навчатися. Під час такого заняття по один бік екрану перебуває вихователь, по інший — дитина з кимось із батьків або родичів. І радісно, й водночас боляче бачити, що діти змушені спілкуватися з однолітками та вихователями дистанційно. Та іноді іншого виходу немає. Адже під час кожної повітряної тривоги дошкільнят треба зібрати й спустити в укриття, і зробити це набагато важче, ніж у школі, де діти все роблять самі. А якщо повітряна тривога почалася під час денного сну, дітей треба не просто вдягнути, а розбудити, організувати. Це все дуже складно. Честь і шана працівникам дошкільних закладів за їхню нелегку роботу.
— Чи правда, що англійська мова відтепер буде обов’язковою для дошкільнят? Де ми візьмемо стільки викладачів іноземної мови, готових піти в дитсадок?
— Так, відповідно до Закону «Про застосування англійської мови в Україні», підписаного президентом 4 червня 2024 року, з вересня 2026 року англійської мови навчатимуть дітей п’яти-шестирічного віку в усіх закладах дошкільної освіти країни.
Міністерство розробило алгоритм підготовки вихователів, які зараз працюють у дитсадках, до викладання англійської. Так, на безоплатній основі проводяться курси з навчання англійської мови з нуля для тих, хто не володіє англійською взагалі або ж має мінімальний рівень володіння. Крім того, спільно з партнерами організовано курси з методики навчання англійської мови дітей дошкільного віку; підготовлено репозитарій матеріалів, які вихователі зможуть використовувати на заняттях із дошкільнятами, а також методичний порадник для вихователів із рекомендаціями щодо організації та проведення занять. Це ще не всі ініціативи, й ми поступово рухаємося до забезпечення кожного закладу дошкільної освіти вихователями, які навчатимуть англійської мови.
— Якісна дошкільна освіта неможлива без добре підготовлених вихователів. Вони є основою будь-якої реформи. Водночас молодь не надто поспішає йти на цю спеціальність, у вихователів низький соціальний статус і зарплата. Як ви це вирішуватимете? Якою є зарплата вихователя дитсадочка на сьогодні?
— Молодь, на жаль, неохоче обирає професію вихователя. Однак новий закон заклав підґрунтя для підвищення заробітної плати та покращення умов праці. Передбачається зменшення педагогічного навантаження на вихователів та інших педагогічних працівників (музкерівників, інструкторів фізкультури, соціальних педагогів, психологів). Практика показує, що чимало педагогів працюють не на повну ставку. Новий закон дасть їм змогу отримувати більшу заробітну плату за той самий час роботи з дітьми. І, що важливо, кількість працівників залишиться такою, як є, й нам не потрібно буде проводити скорочення. Середня заробітна плата (з урахуванням допомоги на оздоровлення, за сумлінну працю, за престижність, із десятивідсотковим підвищенням, надбавкою за вислугу років) станом на січень 2024 року становить:
— молодого вихователя без категорії та стажу роботи — 9382 гривень;
— вихователя другої категорії — 11 672 гривень;
— вихователя першої категорії — 12 499 гривень;
— вихователя вищої категорії — 13 325 гривень.
Іще один важливий плюс нового закону — засновники державних і комунальних садочків можуть самостійно встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди в розмірі, що перевищує визначений Кабміном, а також установлювати для педагогічних працівників додаткові винагороди й допомоги.
— З яких джерел це фінансуватиметься?
— На сьогодні фінансування дошкільної освіти здійснюється з місцевих бюджетів, що є їхньою безпосередньою відповідальністю, адже вони отримують відповідні податкові надходження. Водночас держава прагне підтримати громади в питаннях безпеки дітей. Зокрема було подано пропозиції до Міністерства фінансів щодо включення до бюджету фінансування укриттів у восьми прифронтових регіонах. На цьому ми не зупиняємося й далі знаходитимемо шляхи для покращення ситуації.
— Чи багато незакритих вакансій у дитсадках?
— За даними обласних департаментів, станом на 15 вересня 2024 року кадрове забезпечення закладів дошкільної освіти становить 92%; загальний відсоток вакансій педагогів — 8% (5640 ставок).
— Які мінуси нового закону ви бачите? З яких питань було найбільше суперечок під час роботи над законом?
— Якщо казати про мінуси, то, гадаю, тут покаже лише практика, але обговорення під час засідань робочих груп іноді були дуже палкими. Та завдяки спільним зусиллям усіх учасників процесу вдалося досягти компромісу й закласти основу для якісних змін у сфері дошкільної освіти, й це головне.
— Які можуть бути проблеми з імплементацією закону? Як Міносвіти планує вирішити їх?
— Уже сформовано робочі групи. Вони працюють над розробленням нормативно-правових актів, аби імплементувати новий закон. На нас чекає дуже напружена робота, адже ми маємо лише рік, щоб розробити чимало документів. Але незважаючи на це, я впевнена, що робота буде дуже продуктивною й ми отримаємо якісні документи, завдяки яким покращиться дошкільна освіта. І що не менш важливо: кожен розроблений нами документ обов’язково буде розміщено для громадських обговорень.