UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як штучний інтелект змінить нашу освіту

Чат-бот, що виконає домашню роботу за учня

Автор: Володимир Страшко

Певно ж, ви чули про ChatGPT, а можливо, хтось із вас уже ним скористався. Це чат-бот на базі штучного інтелекту, що здатний за лічені секунди писати сценарії, текстовий контент і навіть творити вірші. Ба більше, ви можете «посперечатися» з чатом у режимі реального часу, наче ведете живе листування з товаришем, і, повірте, його відповіді не будуть банальним й примітивними.

Цей бот з'явився в листопаді 2022 року і одразу захопив увесь світ. Компанія OpenAI, що розробила цю технологію спільно з Ілоном Маском, відкрила для користувачів крутого робота-помічника та паралельно створила й певну загрозу освіті. Чому?

Читайте також: Журналістика майбутнього: Пентагон розповсюдив повідомлення, створене штучним інтелектом

Криза старої системи освіти. Що далі?

ChatGPT і аналогічні йому сервіси ставлять студентів перед великою спокусою схитрувати і з допомогою чату виконувати свої домашні завдання в кілька кліків мишки. Справді, навіщо витрачати багато часу на пошук інформації в мережі та її систематизацію? Вводите запит у чат-бот, що його команда спеціалістів довго «натаскувала» на написання таких статей, чекаєте кілька секунд — і готово! На руках у вас реферат, написаний цілком живою, зв’язною мовою, який майже не відрізнятиметься від того, який би ви написали власноруч, спираючись на інформацію з мережі.

Тексти, створені чатом GPT, успішно проходять перевірку на антиплагіат, і довести, що їх писав робот, буває дуже складно. І GPT — це лише перша спроба широко впровадити у масовий вжиток таку технологію. Ми можемо чекати, що далі це явище буде тільки розвиватися й набирати обертів. Тому тепер у освіті такі прості форми контролю знань, як тести, написання есе або невеликого твору-роздуму, перестають бути актуальними. Навіть презентації більше не будуть об’єктивним критерієм перевірки знань, бо штучний інтелект може знайти інформацію, структурувати її й розмістити слайдами замість учня. Постає питання: як же навчальному процесу реагувати на такий технічний прогрес?

Нині стара система освіти переживає значну кризу, і, щоб процес отримання знань був адекватний викликам сьогодення, ми мусимо кардинально переглянути підхід до того, якими мають бути нинішній учитель і сам навчальний процес, про що ми вже писали в попередніх статтях.

Україні, зокрема, і світу загалом потрібна докорінна трансформація самої суті системи освіти. Тепер головне завдання вчителя — не дати знання і навіть не перевірити засвоєння студентом матеріалу, а дати самому студенту можливість проявити ініціативу в навчанні, ефективно використовувати отриману інформацію, комбінувати її й застосовувати отриманий результат у розв’язанні свого завдання. Успішний студент має навчитися вирішувати комплексні завдання, які перебувають на стику різних предметів і дисциплін. Нинішні освітні процеси мають розвивати в нього такий крос-дисциплінарний і практико-орієнтований підхід.

Який вигляд це матиме в дії? Від сучасних випускників як від майбутніх спеціалістів роботодавці очікують уміння подивитися на робоче завдання з різних ракурсів і знайти для нього нетривіальні рішення. Це включає в себе вміння працювати у крос-функціональних командах, де кожен учасник — фахівець своєї галузі. Найчастіше для такої співпраці студентам потрібні знання та компетенції з різних професій, та й просто вміння сприймати аргументи від представників іншої спеціальності, з іншими поглядами, й інтегрувати ці пропозиції у спільний командний проєкт. Але головне завдання кожного успішного спеціаліста, який хоче зайняти місце в такій команді, — це здатність думати своєю головою, включати критичне мислення, аналізувати інформацію й інтегрувати свою частку в загальне ціле, під конкретний запит завдання або проєкту. Цього не може зробити робот і жоден чат-бот (поки що).

А ось для тих, хто хоче залишитися «вузьким спеціалістом» і не визирати зі своєї зручної бульбашки комфорту, новини, на жаль, невтішні. За великим рахунком робота, яку виконують нині junior-фахівці, з розвитком штучного інтелекту фактично стає непотрібною. Такі чати, як GPT або нейромережі на кшталт Midjourney, вже успішно виконують роботу примітивних дизайнерів і копірайтерів, над якою не треба особливо заморочуватися. Наприклад, наші контент-фахівці в Unicorn School активно використовують чат GPT при складанні тестових завдань для перевірки навчального матеріалу. Відтак перед усіма спеціалістами постає завдання розвивати власну унікальність, гнучкість, мультиобізнаність — якщо не хочеш …бути витісненим роботами. «Розвивайся або помри!» — каже нам новий світ. То як же саме навчатися й розвиватися майбутньому фахівцю, щоб залишатися на плаву в обраній професії?

Читайте також: Яким має бути вчитель сьогодні, щоб підготувати учнів до завтра?

Нова освіта: на стику дисциплін і сенсів

Вихід один — тепер спеціалісти мають бути суперпродуктивними та різнобічно компетентними, щоб залишатися затребуваними і успішно конкурувати з розвитком штучного інтелекту. У навчанні й роботі більше не буде місця примітивізмові. Або ти навчишся використовувати штучний інтелект у своїй праці для вищої продуктивності, або… самі розумієте. Тому освіта має зосередитися на комплексних завданнях, для вирішення яких студент повинен володіти математикою, історією, фізикою, хімією… Та найголовніше — він має активно взаємодіяти зі своїми однокласниками чи одногрупниками в університеті та спільно з ними шукати шляхи вирішення того чи іншого завдання. Тобто ми маємо рухатися не від теми, навчального плану або програми. А від проблеми, задля вирішення якої потрібна та чи інша інформація. І вже не так важливо, як саме учень її знайде: в підручнику, у Вікіпедії чи попросить чат GPT.

1+1 = 11. Сила командної роботи. Свого часу щодо командної роботи досить популярним був термін «синергія». Простими словами — це спільний ефект від взаємодії людей, який значно перевищує суму дій кожного окремого учасника процесу. Математично це можна подати як «1+1=11».

У навчанні такий підхід до спільної командної праці найрезультативніший. Адже в суспільстві фахівцю для досягнення успіху доведеться розвивати насамперед комунікативні навички взаємодії та організаторської роботи. Це саме те, чого за студента не зможе зробити жоден чат-бот або штучний інтелект.

Такий підхід до навчання має бути дуже конкретним, із чітким розподілом обов’язків між студентами, а саме завдання має зосереджуватися навколо вирішення якоїсь конкретної проблеми. Наприклад, ми даємо студентам завдання скласти стратегію розвитку якоїсь галузі в Україні до 2040 року. Потрібно виконати презентацію щодо цієї стратегії та захистити свої напрацювання перед однолітками. Для того, аби цю стратегію скласти, студентам потрібно:

Такий підхід скидається на типовий розподіл обов’язків у робочому колективі й готує студентів до майбутніх викликів та завдань, учить ставити межі й розуміти, де закінчується відповідальність студента за конкретний аспект. Але водночас уміти працювати командою і занурюватись у сферу відповідальності інших людей, знаходити площини у проєкті, де ці сфери перетинаються, для отримання спільного результату.

Читайте також: Проєкт МОН «Велика трансформація освіти»

У таких завданнях студентам точно не вдасться використовувати виключно чат GPT або інший бот. Вони можуть бути корисними, щоб знайти інформацію для кожної конкретної частини завдання. Але доведеться думати самотужки. І публічного захисту чат замість учнів не зробить. Це і є саме те, що має бути закладене в суті сучасного навчання.

Зробимо революцію разом? Такий підхід дозволяє докорінно переглянути систему навчання у світі та внести в неї корективи, які диктує сучасне життя. Будувати освіту, побудовану на практиці, на вирішенні проблем, що потребують глобального комплексного мислення.

У нашій школі Unicorn School такий підхід уже давно використовується і становить основу філософії виховання затребуваних успішних учнів нового покоління. Але державна система, на жаль, досі цього не робить... Більшість шкіл і донині вчать дітей за старим форматом, внаслідок чого діти й студенти часто виявляються неготовими до реальних викликів своєї майбутньої спеціальності та роботи. Здається, ми продовжуємо готувати дітей не до завтра, а до позавчора. Чи маємо на це право?

Тільки з урахуванням тенденцій розвитку суспільства та технологій ми зробимо Україну у сфері освіти країною, що стане прикладом для всього світу, показавши, яким має бути справжнє навчання у XXI столітті, в цифрову епоху.

Більше статей Володимира Страшка читайте за посиланням.