Як підготувати першачка до школи: поради експертів

Коли дитина йде до першого класу, це викликає змішані емоції. З одного боку — це початок нового етапу. З іншого — купа запитань, що виникають у батьків першачків.

Як підготувати дитину до школи? Що саме вона має вміти? Як мотивувати до навчання? А головне — як знизити рівень стресу малечі в період адаптації? Чи відрізнятимуться поради для тих, хто йде до першого класу в рідному місті, й тих, хто був змушений переміститися до іншого або навчатиметься за кордоном?

Комплексна підготовка дитини до першого класу допоможе їй легше впоратися з новими викликами й забезпечить успіх у навчанні та соціальній адаптації. У спільному проєкті ZN.UA та інтерактивного додатку для учнів 1–4 класів «Вивчаю — не чекаю» експерти відповідають на запитання, що виникають у батьків першачків.

Що має знати та вміти майбутній першачок

Чекліст обов’язкових умінь першачка від фіналістки премії Global Teacher Prize Ukraine 2021, вчительки початкових класів Оксани Хомич.

1. Знати про себе. Для успішного старту навчання дитині слід мати певні базові знання та вміння. По-перше, майбутній першачок має знати своє прізвище, ім’я, по батькові, домашню адресу й дату народження. Такі дані важливі для кожної дитини. Вони допомагають у встановленні особистої ідентичності та розумінні свого місця в світі.

Також важливо, щоб дитина знала імена рідних — тата, мами, сестрички, братика, бабусі, дідуся. Для розвитку цих знань і вмінь можна використовувати різні вправи та ігри. Однією з таких вправ є гра «Хто я?». В ній дитина має назвати своє прізвище, ім’я, по батькові й дату народження. Іншою цікавою грою є родинний портрет. Дитина може намалювати себе та своїх рідних, називаючи їхні імена. Це допомагає зміцнювати зв’язок із родиною та розвивати моторику руки.

Водночас важливо, щоб дитина мала уявлення про своє місце проживання — населений пункт і країну. Для цього можна виконати такі вправи, як «Мапа мого міста». Разом із дитиною можна дослідити мапу населеного пункту та показати її місце проживання. Також можна здійснювати віртуальні подорожі за допомогою комп’ютера або планшета. Дитина має змогу роздивлятися різні країни та їхні пам’ятки, вчиться відрізняти своє місто від інших.

2. Про навколишній світ. Уміння назвати та відрізнити пори року й найбільші свята також є важливим елементом загальної підготовки до навчання. Для розвитку цих умінь можна, наприклад, створювати сезонні колажі, використовуючи картинки, що символізують кожну пору року. Також можна просити дитину розповідати про свято, яке їй особливо подобається, розпізнаючи його на картинках або описуючи.

Ще першачок має знати місяці й дні тижня. Для розвитку цих навичок можна використовувати різні методи. Наприклад, створити з дитиною простий календарний журнал, де позначати дні тижня та місяці. Також доречно організувати цікавий інтерактив, де дитина змагається з батьками, хто швидше назве поточний день тижня або місяць.

3. Навички. Важливо, щоб дитина могла розрізняти предмети та групувати їх за категоріями, наприклад: фрукти, транспортні засоби, різні види одягу. Це сприяє розвитку спостережливості та логічного мислення. Для цього запропонуйте дитині вирізати картинки різних предметів та погрупувати їх за спільною ознакою. Іншим ефективним способом є гра в лото. Під час гри дитина має обрати картку з групою предметів і знайти зайвий предмет. Це допомагає розвивати увагу та спостережливість.

Безпека першачка та ознайомлення з основними правилами дорожнього руху також є важливими аспектами загальної підготовки. Це допомагає дитині усвідомити, як поводитися на вулиці та розпізнавати різні види транспорту. Для розвитку цих навичок можна організувати транспортну вікторину або розглядати та пояснювати дорожні знаки під час звичайної прогулянки.

Уміння складати головоломки та картинки з чотирьох і більше карток розвиває логічне мислення та моторику малечі. Аби розвинути цю навичку, можна використати метод складання історій, де дитина отримує картинки у випадковому порядку і складає з них змістовну історію. Це сприяє розвитку творчого мислення та уяви. Крім того, можна навчати дитину пояснювати сюжет за малюнками. В цьому випадку дитина описує, що відбувається на картинках, і вигадує власну історію. Також можна пропонувати дитині створювати комікси з послідовними картинками, розповідаючи про події на них.

4. Що допоможе швидко влитися в навчальний процес? Окрім орієнтування в часі та просторі, майбутньому першокласнику важливо розрізняти кольори. Наприклад, можна запропонувати дитині сортувати кольори, розкладаючи різнобарвні предмети за категоріями, такими як головні кольори або відтінки. Гарною ідеєю буде намалювати кольорову палітру.

Майбутньому першачку також необхідно мати базові знання з математики й читання. Для розвитку цих навичок можна використовувати спеціальні навчальні матеріали. Наприклад, безкоштовний український застосунок «Вивчаю — не чекаю» є ефективним засобом для вивчення математики й читання в першому класі. Візуальний концепт додатку розроблений спільно з дітьми, що робить гру максимально наближеною до дитячого сприйняття. З переваг — інтерактивні ігри та герої допоможуть малечі весело й цікаво опановувати базові знання. Додаток доступний для завантаження з App Store або Play Market.

Психологічна підготовка

Як дізнатися, що дитина психологічно готова до школи? І як допомогти їй підготуватися до великих змін? Чекліст порад від когнітивно-поведінкової терапевтки Юліани Маслак.

Наявність мотивації до навчання. Мотивація є основою успіху в навчанні. Важливо виявити, що саме цікавить дитину в процесі навчання й чого вона хоче досягти. Це допоможе зміцнити її бажання здобувати нові знання та розвивати вміння.

Розвинути мотивацію можна за допомогою таких вправ і методів:

• «Моя мета». Разом з дитиною складіть список її мрій і бажань, пов’язаних зі школою та навчанням. Допоможіть їй розробити план дій для досягнення цілей та підтримуйте в процесі.
• «Вікторина про професії». Зацікавте дитину ознайомленням із різними професіями та їх впливом на суспільство. Розкажіть про видатних представників різних професій, які здобувають нові знання протягом усього життя.
• Застосунок «Вивчаю — не чекаю». Це інтерактивна навчальна гра, створена за шкільною програмою. Вона не лише розповість дитині про різноманітні професії й ознайомить із базовими правилами математики та читання. А ще й за допомогою спеціальних методик підтримуватиме мотивацію дитини до навчання. Безкоштовно завантажити застосунок можна на Play Market та App.

Можливості для соціальної адаптації. Соціальна адаптація — це навичка успішно взаємодіяти з оточенням і адаптуватися до нових ситуацій. Важливо, щоб дитина вміла спілкуватися з однолітками, знала правила гри в колективі та могла контролювати свою поведінку.

Аби ще більше розвинути цю навичку, можна скористатися такими порадами:

• «Тренінг ролей». Розіграйте разом із дитиною різні ситуації, які можуть виникнути у школі (конфлікт із товаришем, спілкування з учителем тощо). Допоможіть їй розвинути навички ефективної комунікації та пошуку компромісних рішень.
• «Тренінг емоцій». Вчіть дитину розпізнавати й висловлювати емоції, стримувати негативні реакції та шукати позитивні виходи зі складних ситуацій.

Емоційна готовність. Емоційна стійкість і здатність контролювати емоції допоможуть дитині легше адаптуватися до навчального середовища й досягти успіхів у навчанні.

Аби навчити дитину виявляти свої почуття, можна звернутися до таких вправ, як:

• «Мандри почуттями». Розповідайте дитині різні історії, в яких головний герой переживає різні емоції. Під час читання обговорюйте разом із дитиною, як було б краще вчинити в подібних ситуаціях.
• «Скарбничка емоцій». Запропонуйте дитині створити «скарбничку» емоцій, де вона зможе записувати свої почуття, думки та реакції на різні події. Це допоможе розкрити її емоційний світ та зрозуміти саму себе.

Навички перевірено — все о’кей. А як допомогти дитині адаптуватися до нового середовища вже протягом навчального року та мінімізувати стрес?

Для цього ми підготували для вас декілька лайфхаків:

• Сон. Це дуже важливий складник протидії стресовим чинникам як для батьків, так і для дітей. Наш мозок дуже чутливий до зменшення кількості якісного сну. Забезпечуйте регулярний режим сну для дитини, виділяйте достатньо часу для відпочинку та відновлення організму. І хоча з повітряними тривогами це часто досить складно, але за будь-якої можливості це бажано реалізовувати.
• Не затягуйте уроки до вечора. Регулюйте час, який дитина присвячує домашнім завданням. Часті перевантаження можуть призвести до стресу та погіршення навчальних результатів. Підтримуйте баланс між активністю та відпочинком, аби зберегти продуктивність.
• Користування гаджетами впродовж тижня є нормальною практикою. Однак рекомендується обмежувати його під час виконання домашніх завдань. Це допоможе дитині краще зосередитися на навчанні й не розсіювати увагу.
• Неідеально вивчене домашнє завдання — це нормально. Особливо під час війни. Звісно, діти мають право помилятися. Важливо допомагати дитині бачити помилки як можливість для вдосконалення та розвитку. Підтримайте дитину, коли вона розчарована через помилки, але наголошуйте на її сильних сторонах.
• Використовуйте мотивацію та винагороди. Дітям часто важко розвивати навички самомотивації та самоорганізації. Тому важливо мотивувати їх там, де виникнуть труднощі. Винагороджуйте їх за досягнення та стимулюйте до навчання та розвитку.
• Будьте найбільшими вболівальниками дитини. Регулярно хваліть її за докладання зусиль і маленькі перемоги. Підтримка та похвала батьків є дуже важливими чинниками в навчанні та розвитку дитини.
• Будьте прикладом для дитини. Ведіть активний спосіб життя, турбуйтесь про своє фізичне та психічне здоров’я. Це допоможе дитині легше переживати стресові ситуації, адже вона відчуватиме у вас опору.
• Інколи залишайтеся вдома. Зробіть додатковий день вихідним для дитини, яка має напружений навчальний графік. Це допоможе їй розслабитися фізично та емоційно й відновити енергію.
• Створюйте дошку досягнень. Допоможіть дитині бачити пункти, куди вона прямує, ставте маленькі цілі та показуйте їх у час, коли сама дитина вже їх не бачить.

І варто пам’ятати: кожна дитина унікальна та має власний темп розвитку, тому важливо підтримувати її, розвивати сильні сторони й допомагати в подоланні викликів. Ваша любов і підтримка — це те, що допоможе дитині перейти в світ шкільного навчання з радістю та впевненістю.

Поради для родин ВПО й тих, хто навчається за кордоном

На важливому етапі життя дитини, коли вона готується вступити до шкільного світу, велику роль відіграють батьки та опікунство. Чи є універсальний рецепт підготовки до цієї нової реальності? Однозначно ні, адже кожна дитина унікальна і її потреби, здібності та підходи до навчання можуть суттєво відрізнятися. Особливо це стосується родин внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повертається з-за кордону. Інтеграція дитини в освітній процес вимагає специфічних підходів і уваги до деталей.

Ключові поради та стратегії для підготовки до школи першачків, які змінили місце проживання, — від фіналіста Global Teacher Prize Ukraine 2020 Андрія Олійника.

Як адаптувати дитину до нової школи в іншому місті?

Батькам і дитині обов’язково потрібно особисто прийти на зустріч для спілкування саме до директора. Якщо зустріч безпосередньо в закладі неможлива з огляду на обставини, то таку зустріч можна організувати дистанційно. Необхідно розповісти всі деталі, які школа має знати про дитину. Важливим аспектом у цьому питанні є саме психологічний стан дитини. Для того, щоб у школи було повне уявлення про ситуацію й аби там напрацювали шляхи для легкої адаптації в колективі, батьки мають повідомити якомога більше інформації про дитину, її навчання, успіхи, захоплення, моменти, які можуть її тривожити тощо.

До таких зустрічей краще залучати психолога. Ініціювати його присутність на такій зустрічі може як школа, так і батьки.

Познайомтеся й обговоріть ситуацію з класним керівником. Аби пришвидшити процес адаптації, якщо дитина перебуває безпосередньо в школі, бажано залучати її до різноманітних заходів у класі. Також дитині було б добре долучатися до різних обговорень у межах класу. Важливу роль тут відіграє саме класний керівник. Саме тому під час зарахування необхідно звернути увагу на досвід роботи класного керівника: чи працював він із такими дітьми, чи має уявлення, як узагалі організувати процес адаптації дітей ВПО в колектив. Але слід зазначити: успішною робота буде лише в разі тісної співпраці й партнерства батьків, дитини та школи.

Вчіть дитину не боятися просити про допомогу та якомога більше питати про те, що цікавить. Тут важливу роль відіграє саме робота школи: як школа аналізує рівень здобутих дитиною знань, чи є додаткові консультації й узагалі спілкування з учителями/учительками. Якщо школа в цьому плані не надто активна, то батьки мають звернутися до адміністрації, аби вирішити це питання.

Допоможіть дитині адаптуватися до нового колективу. Було б добре, якби батьки й дитина були ініціаторами спільних зустрічей із однокласниками й однокласницями, екскурсій, прогулянок тощо. Якщо немає змоги зробити це офлайн, можна онлайн — для цього у вільному доступі є безліч платформ.

Спробуйте відвідати цікавий гурток. Якщо дитина чимось захоплюється й у школі є гуртки, які їй підійдуть, варто записатися. Це дасть змогу дитині легше адаптуватися, знайти однодумців, розвиватися й підкорювати вершини.

У разі потреби звертайтеся до психолога. І в закладі ця робота має бути організована. Деякі батьки, чуючи слово «психолог», лякаються, починають змальовувати в уяві діагнози тощо. Це геть хибне уявлення. Школа не може ставити жодних діагнозів і не робить цього. Завдання психолога — допомогти дитині адаптуватися, подолати страхи, що могли з’явитися після пережитих подій, знайти себе в колективі.

Якщо дитині складно перебувати в колективі, батьки не бажають додавати їй стресу, а освіту здобувати необхідно, можна говорити про індивідуальну форму навчання: сімейну або екстернат. Соціальний компонент, звісно, зменшиться, та якщо дитина відвідує гуртки поза школою, із цим буде простіше.

Короткий чекліст для батьків

1. Знайомство з адміністрацією закладу, його працівниками.
2. Знайомство із самим закладом, його життям і традиціями.
3. Змістовне інформування необхідних працівників щодо особливостей і ситуацій, в яких опинялася дитина.
4. Тісна співпраця зі шкільною соціально-психологічною службою.
5. Відкритість до нового.
6. Співпраця та партнерство, яке тримається на трьох китах: батьки, діти, школа.
7. Чітке розуміння форм навчання.

Чекліст для школи, яка приймає дитину ВПО

1. Особиста участь керівника в організації цього процесу. Повна обізнаність із ситуацією щодо дітей ВПО.
2. Організація всіх пільг, передбачених законодавством.
3. Потужна робота соціально-психологічної служби (консультації з дітьми, батьками, групові консультації з цією категорією учнів, групові й індивідуальні заняття, частковий супровід під час уроків тощо).
4. Повне розуміння вчителями та вчительками організації роботи, викладу матеріалу для ВПО, психологічних особливостей учнів. (Бажано пройти відповідні курси чи навчання. Зараз цього багато.)
5. Відкритість закладу освіти до партнерства та щире бажання допомогти ВПО.
6. Організація додаткових занять чи консультацій для цієї категорії учнів і учениць.

Якщо дитина йде до першого класу і в Україні, й за кордоном

Зазначені вище поради можна застосувати й у школах за кордоном, адже для дитини це теж зміна місця проживання й навіть мови. Якщо ж дитина перебуває за кордоном і планує навчатися в двох школах, то в українській школі бажано перейти на індивідуальну форму навчання. Одночасне навчання в двох школах може спричинити додатковий стрес. Однак доведеться чимало комунікувати з адміністрацією, адже індивідуальні форми навчання в різних закладах мають свої нюанси. Тому батькам слід обрати ту школу, індивідуальний графік якої найбільше підходить для дитини та її закордонної школи.