Нині в нашій країні немає абітурієнтів, які б мали бажання вивчати у закладах вищої освіти фізику. Окрім цього, немає вчителів, які могли б ефективно підготувати школярів, немає і тих, хто міг би підготувати вчителів фізики, і політичної волі щось змінювати у цій сфері теж немає, пише вчитель фізики, Заслужений вчитель України Олександр Триліс у статті "Хмарочос на піску. Як школярів навчити фізики".
Автор статті пояснює, як у ситуації, що склалася, навчати та виховувати спеціалістів-природничників (інженерів, хіміків, фізиків, біологів).
Триліс наголошує, що для того, щоб населення мало базовий рівень знань у галузі фізики, необхідно реалізувати на практиці такі три ідеї:
- Створити запит на технічних спеціалістів. Це є пріоритетним напрямом.
"Створення великої кількості високооплачуваних робочих місць для інженерів, технологів, науковців. Створення в ЗМІ історії успіху — образу молодої людини, яка отримала гарну технічну освіту й завдяки цьому врятувала світ, перемогла зло, заробила, врешті-решт, грошей...Цінність спеціаліста-технаря призведе до розуміння цінності тих, хто може такого спеціаліста підготувати, не навпаки", - наголошує педагог.
- Вчитель може передати учням тільки власний досвід.
За його словами, створення досконалих підручників для учнів є одним із поширених напрямів "дешевого" розв’язання проблеми вивчення фізики.
"Підручник може бути інструментом, важливим інструментом, але вчитель не передасть того досвіду, якого не має. Потрібен учитель як носій цивілізаційного досвіду, а не як наглядач. І такий учитель — це дорого, набагато дорожче, ніж надрукувати підручники. Підготувати його, замотивувати працювати в школі, забезпечити умови для роботи та розвитку, помножте це на півмільйона — потрібна політична воля, державна підтримка", - вказує експерт.
- Природниче мислення починається з власного досвіду.
Необхідно забезпечити, особливо учнів молодшого та середнього шкільного віку, сенсорним досвідом. Автор наводить приклад гуртків авіамоделювання, майструвалок, традиційних ремесел. Однак це потребує значної кількості кваліфікованих вчителів та фінансування.
Триліс також підкреслює, що у шкільному курсі фізики має бути від 20 до 40 відсотків самостійної практичної роботи учнів. Під час практичної діяльності, вказує вчитель, має бути в групі не більше 12-16 учнів.
"Прийнявши означені три ідеї, побачимо шлях: забезпечити пошану в суспільстві та робочі місця; забезпечити кваліфікованих учителів, невеликі групи учнів; забезпечити учням набуття та впорядкування сенсорного досвіду — і буде нам багато фізиків та інженерів, гарних і різних. Багато роботи? Так. Схоже, в нас немає вибору. Кому її робити, як не нам?", - додає Заслужений вчитель України.