UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дорогу здолає той, хто правильно вибрав напрямок

У сучасному глобалізованому світі способи оцінювання якості вищої освіти і закладів, що надають таку освіту, постійно розвиваються і вдосконалюються.

Автор: Наталія Шульга

У сучасному глобалізованому світі способи оцінювання якості вищої освіти і закладів, що надають таку освіту, постійно розвиваються і вдосконалюються. Серед цих способів дедалі більшу увагу приділяють показникам, які можна виміряти шляхом незалежного аналізу тих продуктів, які виробляє вищий навчальний заклад і надає для відкритого доступу з допомогою сучасних технологій розповсюдження інформації. В попередні роки я вже намагалася ознайомити широкий загал з концепцією рейтингування ВНЗ, різними підходами до побудови рейтингів найкращих університетів та результатами аналізу зовнішніх і внутрішніх спроб у рейтингуванні ВНЗ України. Зусилля Українського наукового клубу (УНК) в цій царині виявилися стимулюючими і, на наш погляд, привели до певних позитивних зрушень серед керівництва університетів та інших ВНЗ. Деякі з них навіть досягли істотних результатів на шляху модернізації своїх закладів і зрозуміли важливу роль інформатизації всіх ділянок роботи.

Спробую проілюструвати позитивні зміни у пропаганді ВНЗ України у світі на прикладі єдиного світового рейтингу вищих навчальних закладів, до якого потрапляють українські університети. Йдеться про рейтинг «Вебометрика» (Webometrics), який з 2004 року проводить лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) центру інформації та документації (Centro de Informacіуn y Documentaciуn, CINDOC) Національної дослідницької ради Іспанії (National Research Council, CSIC). Дані за 2008 та 2009 роки подано на сайті УНК.

У запропонованій таблиці - 50 найкращих ВНЗ України, які розташовані відповідно до їхнього місця в рейтинговій таблиці з 20 тисяч університетів. Національний рейтинг створено згідно з місцем ВНЗ у таблиці «Вебометрики» за певний період аналізу. Тобто якби методологія «Вебометрики» була застосована тільки в межах України, то саме таким чином розташувалися б у таблиці національні заклади вищої освіти.

Рейтинги «Вебометрики» є найбільш потужною спробою осягнути глобальний освітній простір. Починаючи з аналізу шести тисяч університетів у 2004 році, сьогодні аналітична група має інформацію вже про 20 тисяч ВНЗ з усіх континентів світу. Двічі на рік - у червні й січні - вони подають дані про рівень присутності доменів університетів у світовому інформаційному просторі.

Аналіз динаміки появи українських ВНЗ у таблицях «Вебометрики» свідчить про те, що з моменту першого оголошення цих даних та обговорення їх на різноманітних конференціях і симпозіумах в Україні, певна кількість закладів зробила значні зусилля для поліпшення інформатизації своєї діяльності. Наприклад, бібліотека Києво-Могилянської академії стала лідером із впровадження відкритих університетських електронних репозитаріїв в Україні, створила електронний архів університету, перевела в електронний вигляд періодичні видання, підключилася до міжнародних бібліотечних проектів і, як результат, підняла рейтинг НаУКМА на півтори тисячі позицій. Зусилля в цьому напрямку підтримали й інші освітні заклади.

В таблиці виділено ті університети, які завдяки своїй інформаційній діяльності піднялися більше ніж на 1000 позицій у світовому рейтингу протягом незначного періоду часу - шість або 12 місяців. Таких виявилося 34 з 50 кращих у період 2009-2010 рр. Це досить оптимістичні результати. Але є і п’ять таких, що втратили завойовані позиції і «впали» в рейтингу більш ніж на 1000 позицій. Такі ВНЗ мусять переглянути свою інформаційну політику і роботу своїх інформаційних систем.

Очевидно також, що деякі ВНЗ перебувають у стані трансформації. Зірочками в таблиці позначено заклади, які мають два або більше інтернет-доменів. Це призводить до викривлення результатів через їх дублювання при аналізі. Тому такі заклади повинні негайно вирішити цю проблему і дотримуватися усталених правил. Тоді їхні місця в рейтингу відповідатимуть дійсності.

Також виділено ті університети, які впродовж останніх років набули статусу дослідницьких. Загальна тенденція у світі показує, що ВНЗ саме дослідницького типу продукують найбільш вагомий внесок в інтелектуальне середовище не тільки своїх країн, а й на світовому рівні. Із цих закладів виходять лідери для всіх сфер діяльності суспільства, а здобутки випускників можна вимірювати впродовж життя, застосовуючи кількісні і якісні критерії оцінки їхньої професійної діяльності. Три з 14 дослідницьких університетів навіть не потрапляють до списку 50 найкращих українських ВНЗ згідно з огляду на свою інформаційну присутність у світі. Таблиця «Вебометрики» не дає змоги пов’язати українські дослідницькі ВНЗ з їхнім місцем у світовому чи національному рейтингу. Це означає, що рішення про присудження статусу «дослідницький університет» в Україні не обґрунтовується із залученням світового досвіду, а базується на інших - «локальних» критеріях. Якщо стратегія українських ВНЗ буде пов’язана із залученням найкращих студентів з інших країн, то присутність у світових рейтингах набуватиме дуже важливого значення.

Підсумовуючи дані аналізу «Вебометрики» для України, хочу наголосити на важливості належного рівня інформування широких верств населення про діяльність ВНЗ. Інтернет-домени університетів сьогодні працюють не тільки як інформаційні сторінки, а й як цілі віртуальні бібліотеки знань. Чим відкритішими і доступнішими вони є, тим вищий внесок освітнього закладу в інформаційний простір людства. Для керівництва країни стратегічним завданням повинно стати надання університетам належних ресурсів для доступу до світових баз даних на умовах передплати та для включення інформаційних потоків з України у світові інформаційні бази знань через систему якісної обробки інформації та належного технологічного забезпечення.