Почата Росією війна вже завдала безліч руйнувань. У багатьох українців через російську агресію було знищено будинки та автомобілі, які були взяті в кредит.
Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України про підтримку позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». Наразі він направлений на підпис президенту.
Цей закон регулює питання відстрочення та списання кредитів у тому випадку, якщо майно, придбане на ці кредити, було пошкоджене або знищене, пише «Апостроф».
Згідно з ухваленим законом, поки триває війна, списання кредитів неможливе. Натомість частина людей, які до масованого вторгнення мали іпотечні кредити, матимуть можливість не сплачувати поточні внески.
Позичальник може звернутися до банку або іншого кредитодавця із заявою про призупинення сплати грошового зобов'язання у разі, якщо об'єкт нерухомості, що є предметом забезпечення за цим кредитом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об'єкт незавершеного житлового будівництва), відповідає одній з таких ознак:
- станом на день подання заяви об'єкт розташований на тимчасово окупованій території, визначеній пунктами 1 та 3 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (території, окуповані до 24 лютого), на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів (території, окуповані після 24 лютого), або на територіях, на яких ведуться воєнні дії;
- нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Ушкодженим вважається об'єкт, який можна поновити шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
- нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Знищеним вважається об'єкт, який неможливо відновити шляхом поточного чи капітального ремонту, або такий ремонт є економічно недоцільним, оскільки його вартість перевищує вартість самого об'єкта.
Заяву подає сам позичальник чи його уповноважений представник. Вона може бути підписана або особисто, або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.
Позичальники, чиє звільнення від платежів за кредитом діятиме до кінця війни через пошкодження чи руйнування їхньої нерухомості, мають право на компенсацію.
Після отримання компенсації або документального визнання майна відновленим (у разі, якщо влада вирішить не виплачувати власнику нерухомості гроші, а відремонтувати житло власним коштом), позичальник повинен буде негайно сповістити про це банк та відновити платежі за кредитом. На це йому приділяється законом десять днів. У разі, якщо він у цей термін не вкладеться, він повинен буде заплатити відсотки, нараховані за договором про споживчий кредит за період такого прострочення у подвійному розмірі.
Для позичальників обов'язок відновлення платежів виникне відразу після отримання компенсації, але не пізніше 180 днів (близько 6 місяців) з моменту припинення воєнного стану. Тобто, якщо уряд чи місцеві чиновники зволікатимуть із виплатою компенсації більше півроку, то клієнт банку зобов'язаний буде відновити платежі за кредитом, незалежно від того, в якому стані знаходиться його квартира чи будинок.
Чи можна позбутися кредиту на зруйноване майно
Коли позичальник, оцінивши стан придбаної за рахунок кредиту нерухомості, після війни вирішить, що замість її відновлення та продовження розрахунків з банком йому простіше обнулити ситуацію, відмовившись і від майна, і від кредиту.
Закон надає йому таку можливість у разі, якщо одночасно виконуються три наступні умови:
- предметом забезпечення за кредитним договором є знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно (квартира, житловий будинок або майнові права на квартиру, житловий будинок), яке є чи мало стати єдиним місцем проживання сім'ї позичальника, тобто іншого житла, крім зруйнованого війною, у сім'ї немає;
- станом на 23 лютого 2022 року, заборгованість за таким договором не була прострочена більш ніж на 7 днів;
- метою отримання кредиту, згідно з договором, є придбання, реконструкція чи будівництво такого житлового нерухомого майна (квартири, житлового будинку) або майнових прав на них.
Якщо всі ці умови є, то протягом 90 днів з моменту припинення або скасування воєнного стану позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про анулювання заборгованості за договором споживчого кредиту. На додаток до цієї заяви позичальник повинен надати банку документи, що підтверджують, що доводять відповідність нерухомого майна всім зазначеним умовам.
Отримавши заяву та необхідні документи, кредитор повинен звільнити позичальника від усіх зобов'язань за кредитним договором (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів). При цьому він замість позичальника отримує право на державну компенсацію за зруйноване майно, розмір якого не може перевищувати суми анульованого кредиту.
Як позбутися кредиту на знищений під час війни автомобіль
За такою процедурою після закінчення війни позичальник може позбутися і оформленого до 24 лютого 2022 кредиту на придбання автомобіля. Відповідну заяву він також може подати до банку протягом 90 днів після закінчення дії воєнного стану разом із документами, що підтверджують відповідність кредиту трьом умовам:
- предметом забезпечення за договором є автомобіль, знищений внаслідок збройної агресії Росії, який станом на 23 лютого 2022 року був єдиним у сім'ї позичальника. Автомобіль вважається знищеним, якщо його ремонт технічно неможливий чи економічно необґрунтований. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо згідно з актом оцінювача витрати на відновлювальний ремонт автомобіля перевищують його вартість;
- станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена більш ніж на 7 днів;
- метою отримання кредиту згідно з договором є придбання автомобіля.
Банк, отримавши пакет документів, робить те саме, що у випадку з нерухомістю – анулює кредитний договір і стає претендентом на отримання компенсації від держави (за основною сумою кредиту) та від країни-агресора (за відсотками та іншими нарахуваннями).