Формальна і публічна домовленість США та Німеччини доводить, що «Північний потік» є політичним, а не комерційним проєктом. Аналізуючи цю заяву радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль пропонує не забувати про просту річ: воно рамкове, і буквально кожне слово з неї повинно перетворитися в конкретні механізми та заходи.
Зеркаль в статті підкреслює, що це залежить перш за все від України.
"Ми маємо довести, що українська газотранспортна система є реальною альтернативою монополії «Газпрому». І саме тому її збереження настільки потрібне Європі, яка потребуватиме газу ще тривалий час, адже його споживання не зменшуватиметься до 2035 року", - пише Зеркаль.
Однак Європа повинна розуміти, продовжує вона, що ця альтернатива працює за єдиними з нею правилами, що її не можна купити «знижкою на газ» чи поверненням до «бізнесу президентів» часів Кучми—Ющенка—Януковича.
"Стабільність реформ, корпоративне управління — все це не ритуальні речі, потрібні «Соросу». Це виконання простих правил ринкової економіки та Третього енергетичного пакета, які захищають і Європу, і Україну від газового шантажу. Ми маємо довести, що наші компанії керуються незалежно, що політики не мають доступу до них, що стратегічні підприємства не змінюватимуть менеджменту в одну ніч після дзвінка з якогось офісу.", - зазначає Зеркаль.
Там також необхідна юридична фіксація цих домовленостей. Питання безпеки не може залишатися на рівні заяв. Україна та ЄС мають якомога швидше оновити енергетичні положення зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, та забезпечити повну інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу, застосування правил конкуренції ЄС до всіх шляхів постачання газу з Росії, чітке визначення всіх допоміжних інвестицій і проєктів, підкреслює вона.
Детальніше про те, як Україна все ще може знищити енергетичну зброю Путіна, читайте в статті Олени Зеркаль "Як Україні не втратити можливості виграти в протистоянні навколо «Північного потоку-2»".