Правління Національного банку України зберегло облікову ставку на рівні 25% річних та планує зберегти її на такому рівні щонайменше до ІІ кварталу 2024 року. При цьому баланс ризиків для прогнозу облікової ставки зміщений вгору, йдеться в повідомленні НБУ.
В Нацбанку очікують, що ухвалене в червні рішення про підвищення облікової ставки і надалі позначатиметься на зростанні ринкових ставок та сприятиме збільшенню привабливості гривневих активів, що разом із коригуванням офіційного обмінного курсу та додатковими заходами економічної політики знизить попит на валютному ринку. Це, в свою чергу, допоможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів і відповідно забезпечувати курсову та макрофінансову стабільність.
Як зазначив голова НБУ Кирило Шевченко, інфляція в країні прискорюється, але є контрольованою. Так, у червні зростання цін було на рівні 21,5% у річному вимірі.
“Інфляційний тиск зберігатиметься й надалі: наприкінці 2022 року темпи зростання споживчих цін перевищать 30% у річному вимірі. Основними чинниками й надалі залишатимуться наслідки війни та високі світові ціни, насамперед на енергоносії”, - заявив Шевченко, та додав, що в таких умовах НБУ продовжить жорстку монетарну політику.
Якщо військові дії станом на початок 2023 року завершаться, Національний банк очікує, що у 2023 році інфляція сповільниться до 20,7%, а в 2024 році – до 9,4%. Повернення інфляції до цілі в 5% можливе лише 2025 році при позитивному розвитку подій..
“Водночас збереження високих цін на енергоносії надалі стримуватиме зниження інфляції в Україні та вимагатиме перегляду тарифів на житлово комунальні послуги”, - зазначив керівник Нацбанку.
Зазначимо, що тарифи на комунальні послуги з 1 липня майже не змінилися, однак змінилися деякі умови, зокрема щодо оплати за газ.
До листопада ми матимемо інфляцію у 75%, обмінний курс у 45 гривень за долар, неймовірні борги та стрімке скорочення валютних резервів. Але в уряді досі не визнають, що в нас серйозні проблеми з економікою. Юлія Самаєва розказує про це у статті «Економіка воєнного часу чи економіка кризи?».