Глава Мінфіну Наталія Яресько заявила, що можливість введення урядом України мораторію на виплату зовнішніх боргових зобов'язань на сьогоднішній день все ще залишається.
"Очевидно він (мораторій – прим. ред.) може бути, теоретично це може статися", - сказала Яресько.
Вона підкреслила, що український уряд працює над тим, щоб досягти прогресу у домовленостях з міжнародними кредиторами. Проте, як сказала міністр фінансів, навіть якщо такий мораторій і буде введений, то він не повинен вплинути на курс гривні.
"На мою думку, з економічної арифметиці, не має будь-якого негативного впливу на гривню. Раз, якщо говорити арифметично, гроші, валюта, яка повинна була бути використана на платежі, вийшла б з країни, а з припиненням платежів вона залишається в країні, арифметично це для гривні навіть краще", - вважає Наталія Яресько.
Крім цього, вона сказала, що ситуація в Україні не схожа на ситуацію в Греції.
"І тому я прошу всіх не перебільшувати того значення, яке цей технічний дефолт може мати для нашого народу. На банківську систему він безпосередньо не впливає, на рахунки наших громадян в банках він не впливає. Це не Греція, не та ситуація", - зазначила глава Мінфіну.
На даний момент в України є два варіанти подальших дій, якщо не вдасться досягти угоди з кредиторами: або заплатити $ 120-мільйонний купон і продовжувати переговори, або вводити мораторій.
Але якщо Україна не зробить 24 липня платіж, це знизить довіру до її загрозам оголосити боргова мораторій і, відповідно, послабить її переговорні позиції. У зв'язку з цим аналітики Goldman Sachs вважають базовим сценарій дефолту.
У той же час економіст у банку America Merrill Lynch Вадим Храмов вважає, що мораторій ще більше погіршить ситуацію, і Україна не зможе використовувати цей важіль і далі в переговорах. Так, у випадку дефолту також знизиться ціна облігацій, що повинно підвищити зговірливість приватних кредиторів.
Ціна 2-річних українських єврооблігацій досягла напередодні переговорів у Вашингтоні 55 центів за долар проти 38 центів до номіналу в березні, пише WSJ.
Згідно з домовленостями з МВФ, Київ повинен заощадити понад $ 15 млрд за 4 роки, у тому числі в нинішньому році - $ 5,2 млрд. Зараз Мінфін наполягає на списанні приблизно 40 відсотках від основної суми боргу. Кредитори, в свою чергу, наполягають, що скорочення основної суми боргу не потрібно.
В якості поступки Мінфін запропонував кредиторам додаткові "інструменти відновлення вартості", виплати за яким будуть проводитися в разі досягнення Україною більш високих, ніж зараз прогнозується, показників зростання ВВП.
Раніше в інтерв'ю DT.UA міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що у України є "і план "B" і план "З" на випадок провалу переговорів з приватними кредиторами.