Верховна Рада ухвалила в цілому євроінтеграційний законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі». Під час засідання 27 травня документ у другому читанні підтримали 245 народних депутатів.
«Прийняття акта забезпечить створення правових умов для ефективного проведення публічних закупівель та розвитку конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, а також виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель», — йдеться у пояснювальній записці.
У ВРУ зазначили, що положення законопроєкту спрямовані на імплементацію стандартів публічних закупівель, а також подальше наближення національного законодавства до права ЄС. Також документ має гармонізувати законодавство України з правом Євросоюзу. Крім того, за словами народного депутата з фракції «Голос» Ярослава Железняка, ухвалення законопроєкта розблокує для України 3,5 млрд доларів від Світового банку.
У Міністерстві економіки повідомили, що проєкт закону №11520 розширює можливості у закупівлях українських компаній. Він також має прибрати застарілу бюрократію. Зокрема, документ передбачає:
- чітке врегулювання механізму поділу великих закупівель на лоти, що не дозволить великим гравцям забирати всі замовлення, та відкриє двері невеликим регіональним компаніям для участі у масштабних тендерах;
- наданя бізнесу можливості пропонувати власні рішення (альтернативні тендерні пропозиції);
- оновлені правила використання рамкових угод та динамічних систем закупівель, що дозволить компаніям планувати свою роботу наперед та постачати стандартизовані товари без постійного збору пакетів документів з нуля;
- чітке врегулювання на рівні закону взаємовідносин із субпідрядниками та співвиконавцями, що зробить безпечною та юридично захищеною роботу у великих проєктах.
Також, за словами заступника голови комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, законопроєкт поширює вимогу локалізації на оборонні закупівлі цивільних товарів. Зокрема, з вимогою локалізації відповідні закупівлі здійснюватимуться д 31 грудня 2032 року. Нововведення набере чинності через дев’ять місяців після публікації закону. За цей час уряд має доопрацювати підзаконні акти і технічні системи.
«Тепер при закупівлях товарів легкої промисловості, автобусів, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація в публічних закупівлях, діятиме вимога локалізації і в оборонних закупівлях. Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування. Уряд за погодженням з парламентським комітетом нацбезпеки отримає право формувати додатковий перелік товарів оборонного і подвійного призначення, до яких застосовуватиметься вимога локалізації», — додав Кисилевський.
Він також зазначив, що законопроєкт передбачає удосконалення процедур застосування локалізації в публічних закупівлях:
- запроваджується поняття виробничої собівартості, яка стане базою для розрахунку ступеня локалізації;
- підвищується з 200 тис. грн до 1 млн грн поріг до закупівель з локалізацією;
- країною походження товару чітко визначається місце його виробництва, а не країна реєстрації постачальника;.
- Державна аудиторська служба України отримає повноваження перевіряти дотримання локалізації на всіх етапах проведення публічної закупівлі, а також включення товару в Реєстр локалізації;
- законодавчо врегульовується діяльність Комісії, яка розглядатиме скарги на порушення вимог локалізації;
- запроваджується відповідальність постачальника і замовника за порушення вимог локалізації.
Водночас Центр протидії корупції повідомив, що після критики профільний комітет прибрав із законопроєкту корупційні норми, які могли б негативно позначитись на публічних закупівлях. Зокрема, з документа прибрали такі правки:
- №105 — дозволяла закривати від суспільства будь-які закупівлі під приводом «захисту інтересів нацбезпеки», і загрожувала поверненню закупівель на кшталт «яєць по 17 грн»;
- №6 — дозволяла обирати не найвигіднішу пропозицію за співвідношенням ціна-якість, а просто «найкращу», навіть якщо вона дорожча і неякісна;
- правку, що містила ризик появи нових «Міндічів», що які могла б отримувати контракти на мільярди гривень без конкуренції за рішенням уряду.
З одного боку, прозорість у закупівлях зростає, а конкуренція посилюється, з іншого — є проблеми з контролем, суперечливі зміни у локалізації та розбалансованість між ключовими органами. Що змінилося у державних закупівлях у статті «Публічні закупівлі. Що змінилося на краще, а що — на гірше» аналізувала проєктна менеджерка TI Ukraine Катерина Русіна.