Вищий антикорупційний суд відмовився поновлювати справу «Роттердам+» у відповідь на скаргу колишнього народного депутата Віктора Чумака. Рішення ухвалила суддя Катерина Широка, повідомляє Центр протидії корупції.
«Суддю чомусь не переконало те, що прокурор САП (Віталій) Пономаренко проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а написали про «неможливість»», - йдеться у повідомленні центру в Facebook.
У ЦПК нагадали, що за такою ж схемою Солом’янським судом Києва було «злито» справу «рюкзаків Авакова». Єдиним засудженим у ній став підприємець Володимир Литвин, нещодавно його звільнили від відбування покарання.
«Такого рішення ми не очікували і категорично з ним не згодні. На щастя, маємо шанс на Апеляційну палату Антикорсуду, куди рішення Широкої буде оскаржене», - додається у повідомленні.
Антикорупціонери подали скаргу на рішення судді та пообіцяли, що «так просто цю справу не залишать».
На фото - суддя Вищого антикорсуду Катерина Широка, яка відмовилась відновлювати справу "Роттердам+". Скарга ексдепутата...
Опубликовано Центр Протидії Корупції Четверг, 24 сентября 2020 г.
Нагадаємо, 28 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу щодо запровадження формули «Роттердам+». Прокурор Пономаренко мотивував це рішення «відсутністю документально підтверджених збитків у справі».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), у квітні 2016 року розробила новий порядок формування оптової ринкової ціни на електроенергію, 80% якої – вартість вугілля. Ціну вугілля визначили за поточними котируваннями індексу API2 («Роттердам»). Але НКРЕКП додала до еталонної ціни логістику ще раз («+»).
Формула «Роттердам+» проіснувала 3,5 року, до запуску ринку електроенергії. Увесь цей час вугілля продовжували возити з Росії, попри обіцяну диверсифікацію антрациту з окупованого Донбасу.
6 серпня 2019 року НАБУ оголосило підозри шести особам у справі «Роттердам+»: менеджерам ДТЕК і членам НКРЕКП. За результатами попереднього розслідування НАБУ, застосування формули «Роттердам +» завдало державі 39 млрд гривень збитків. У статті «Убити дракона» Юлія Самаєва нагадала, що ж відбулося насправді навколо «Роттердам+».